щовечора закінчую старе життя, обіцяю зранку почати нове. але чомусь не вдається. може, треба починати ще звечора? якась же ж була логіка в тих давніших християн в тому, щоб день починався з вечірні, а зовсім не з утрені – ніч тоді виходить не пустка і прірва, а несвідоме пристосування до нового життя, і цілком логічно переходить в ранкову діяльність.
дайош нове життя не з понеділка, а з п’ятниці! тоді, якщо в новому стилі прожити суботу з неділею, в понеділок можна буде легко в’їхати припливі (це за умови, що до понеділка не почнеться відплив, звичайно)
