починання

щовечора закінчую старе життя, обіцяю зранку почати нове. але чомусь не вдається. може, треба починати ще звечора? якась же ж була логіка в тих давніших християн в тому, щоб день починався з вечірні, а зовсім не з утрені – ніч тоді виходить не пустка і прірва, а несвідоме пристосування до нового життя, і цілком логічно переходить в ранкову діяльність.

дайош нове життя не з понеділка, а з п’ятниці! тоді, якщо в новому стилі прожити суботу з неділею, в понеділок можна буде легко в’їхати припливі (це за умови, що до понеділка не почнеться відплив, звичайно)

6 thoughts on “починання

        1. маєте якийсь таємний рецепт? 😉
          а то я так захопилася механікою процесу, що на мотиваційні хитрощі мене не вистарчає: як отак впрідачу ше й захотіти те, що насправді просто треба (шкробає нігтьом над вухом)

          Like

          1. та нє… не маю… так, лише припущення
            ну і до того ж – те що спрацьовує у одного, іншому може зовсім не підійти

            Like

Leave a comment