My baby’s back

Пожила 2 тижні без скайпу, ICQ і інших примочок, і з повільним інтернетом, і шо я вам скажу…
Ми, звичайно, швидко і легко звикаєм до принад цивілізації, але, як не дивно, відносно легко відвикаємо також…
От мені цікаво, скільки часу би знадобилося, щоб звикнути до життя без електрики, скажімо.
Місяців 3-4?

Advertisements

7 thoughts on “My baby’s back

  1. я каву тут п’ю з дощем.
    Дощ мені крапає в ню,
    і дощ за товариша.
    І дощ за суддю, чиї рішення
    оскарженню не підлягають.
    Він мене розмиває шар за шаром.
    Усе,що так ретельно ліпилося.
    накладалося, примірялося,
    притиралося, – облуплюється, злазить.
    Сумно трохи – бо скільки ж то
    злазить часу, зусиль і грошей!
    Але я завжди була легковажна.
    Вже через хвилину всміхнусь:
    а, суєта суєт, і все суєта.
    Щоб трохи чим прикритися,
    знайду стару мамину сорочку.
    Дощ мені крапає в молоко.

    Like

    1. ну так, по-лицю-дощ – то вічна тема…

      шось у вас останньо меланхолійний настрій…

      от тільки що в моєму буденному пості спонукало таку небуденну відповідь? 🙂

      Like

        1. ага, аж тепер дойшло, що коли дощ капає в молоко, то ніби нема цивізілованого даху над головою… от тільки я була переконана, що той дощ, про який випишете, капає в горнятко безвідносно до наявності даху :). в сенсі фізичного, а не метафоричного, звичайно :))).

          Like

          1. Я б, швидше, наголошувала на молоці:) Шо він капає в молоко, а не в каву, вино чи там текілу:)

            Я швидко відвикаю від цивілізації, бо я селючка:)

            Like

            1. ну, образ молока мені чужий – я його не п’ю (хіба і чаї), і нікого ним не пою… Втім, кави п’ю мало, вина і текіли взагалі не п’ю… Зато можу добре уявити як дощ падає в миску із зупою – і коли його ложкою звідти їси 🙂

              п.с. хотіла було прокоментувати ваш пост про країну чудес з джонні депом, але не було часу, а потім вже не було сенсу. Так от, то один з останніх фільмів, які я в кіно бачила – ми з товарикою проридали цілий фільм, і ніякого тобі катарсису. не сподобалося.

              от зато класний фільм, підчас якого всі ридають, але з катарсисом – “Whale rider” – подивіться, якщо зможете знайти. Це про дівчинку маорі. Вам сподобається 100%.

              Like

              1. Я молока теж не п”ю, але образ не чужий: міцна асоціація з селом, яке пахне коровою етс. Дощ у миску з зупою (як каже мій чоловік також) – чудово, люблю дощ і все, з ним пов”язане.

                “Країна чудес” не сподобалася теж. Я тільки відкрито про це не написала, бо мені її радили… і таке інше. Скомпоновано, і то на наївному рівні.

                Дякую, спробую знайти:)

                Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s