лайф – апсендаунз – 2

треба би написати листа своєму єдиному за останні роки епістолярному приятелеві – він небагатослівний, але напрочуд надійний, і з хорошою інтуїцією (що рідкість в чоловіків) – скільки разів я вже думала, шо наше листування близиться до клінічної смерті, а воно щоразу вигулькує знову – “живєє нєкуда”, і то якраз перед своїм похороном.

покосила траву, в траві знайшла дохле горобченя. сподіваюся, воно здохло перед тим як я переїхала його косаркою. тепер воно таки дійсно “дохлєє нєкуда”.

отримала запрошення на бек’ярд парті в п’ятницю – несподіване, але приємне.

намагаюся за два тижні написати розділ дисертації, чи хочаби кавалок – треба дати шось почитати Семові до від’їзду, інакше буде негарно і по-лузерськи.

тамтой вірш досі не відпускає мене –

По ивовым веткам стекают минуты
И счет свой ревниво таят…

чого б то?

Advertisements

5 thoughts on “лайф – апсендаунз – 2

    1. це тіпа шутка юмора чи серйозне прідложеніє? 😉

      (ізвінітє, шо спрашіваю, но я гальмірую, шум від бензокосаркі досіх пор стоїть в ушах, і варобушка жалко – в нього так бєспомочно задрався хвостік)

      Like

  1. oбожемій, це теж треба косити, а я не маю навіть уявлення як – може ну його нафіг та хай собі росте по пояс…

    Like

  2. Пояснення

    Думаю, що це у Вас такий період, коли в балансі прав та обов”язків переважають останні, хоч це й компенсується переповненістю натхненням.

    Але, якщо чесно, то я жартую…

    Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s