Субраманіан розповів таку байку:
Одного разу сталося так, що бог любові перетворився на хіть. Щоб знищити цього товариша Деві доводилося кидати на боротьбу з ним все нові й нові сили. Вона вона випускала з себе бурі руйнівних енергій, як ніколи досі, і страшенно лютувала. Боги ніколи ще не бачили її такою страшною, вони зовсім розгубилися, і не знали що робити. Тоді Деві з’явилася їм у своїй найвищій формі, і порадила: остудіть мене, співаючи мені хвалу. Але боги не знали, як співати хвалу Деві. Тоді вона почала сама співати, а вони повторювали за нею фраза за фразою. Так Деві навчила їх співати божественні пісні.
Метафізика життя
Потяг неможливо знищити, але це зовсім не мішає з ним боротись. Гарно співати, танцювати, розмовляти, а також писати жінці ніколи не завадить навчитись. З жінками взагалі цікаво вести діалог, а ще цікавіше з жінкою, яка живе натхненням. Таких жінок колись ще називали Музами. Якби не було муз, то не було б і поетів, а отже і богів, а отже і філософів. Гайдеггер, мабуть, тоді очікував би не на прихід Буття, а, можливо, все життя шукав би свою Музу. Мені, правда, більш поталанило, тому я вже нічого не очікую, а насолоджуюсь абсолютним спогляданням…
LikeLike