навіяне частково отаром,

а частково подорожніми настроями…

Рушу, й раптом – хить!
Ухоплюсь за колосок.
Це розлуки мить.

Ці останні дні літа якісь димні. Ще й листя не починали палити, а вже дим в очах, і на дні горла теж. Втім, палене листя я вже не застану.

Їду до Києва по останню в цьому році візу.

Остаточно переконалася, що за рік встигла безнадійно відстати від свого минулого. Так буває, коли розгублено спостерігаєш за своєю колишньою любов’ю.

Насмажила собі і Бобкові дерунів. Як легко зробити бездомного пса щасливим. Не так з бездомними людьми.

Advertisements

6 thoughts on “навіяне частково отаром,

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s