не те що ви подумали 🙂
Forced rat – це ми так скорочено називаємо єдиний туз в колоді нашого роботодавця – forced ratification. Оскільки наш страйк, про який я писала в попередньому пості досі триває, після двох тижнів різдвяних каніку ми знову повернулися на вулицю – на сніг з дощем, болото з морозом, мокрі шкарпетки і розгнівані водії (це шістки сімки і десятки нашого роботодавця).
Наш роботодавець, як і очікувалося, поторгувався 5 днів для краси (і для преси), але оскільки його остання пропозиція не була підтримана на наших останніх зборах, вони грають свого єдиного туза. Вони попросили міністерство праці огранізувати офіціне голосування з приводу їх останньої пропозиції – всі члени профспілки можуть проголосувати, або підтримавши роботодавця і його пропозицію, або підтримавши офіційну позицію профспілки.
В нас теж є тузи, єдина проблема цієї гри полягає в тому, що ні ми, ні наші роботодавці, покищо не знаємо, в кого козирний. Якщо всі шісти сімки і десятки нашого роботодавця, а також і всякі їхні політичні і психологічні ігри (королі з дамами), яких вони активго розігрували протягом страйку, виконали свою роботу, і виснажили нас до опупіння, тоді ми проголосуємо за адміністрацію, вона нас, переможно … (пропускаю дієслово), і ми вернемося працювати, фактично змарнувавши весь страйк.
Якщо ж порох ще є в наших порохівницях, якщо наші власні королі і дами повідбивали їхніх, тоді ми проголосуємо проти, і тоді козирний туз – той що в нас. Тоді адміністрація змушена буде піти на останній крок реальних поступок, бо наступати їм більше нікуди. Ну, вони ще можуть спеціально для нас видати закон через провінційний уряд, щоб відмінити наш страйк, але це було би вже занадто дико…
Отаке.
Тим часом мені востаннє продовжили дозвіл на навчання – до кінця цього року. Це значить, що до кінця цього року треба захиститися, або доведеться все кидати і забиратися…
Страйк, звичайно, всі робочі плани перепсував, бо про яке писання можна казали, коли прилазиш додому з холоду і морозу, і з холодної війни з машинами, водіями, пішоходами і різноманітними проявами їхньої агресії…
Єдине, на що я спроможна – почитувати Гайдегера про Георге і про Тракля, і мляво вводити в комп раніше повиділювані цитати з кількох пізніх лекційних курсів (“Принцип Грунту”, “Що називається мисленням?”, “Основні поняття”). Най вибачить Пелерін, перекладу не буде, щоч є велика спокуса поділитися, але часу ніяк не стає… Вперше читаю “Мова у вірші” про Тракля, і це дійсно офігєнні речі – про кольори, про Мандрівника, по “потойбік”. Раніше читала про Тракля лише “Мова”, і це одна з моїх найулюбленіших лекцій Гайдегера, ну і ця теж – просто фантастика, хоч я ще її зовсім не зрозуміла, бо читаю поки по англійськи, почну трохи розуміти тільки після німецького прочитання, але я вже від цього просто тащуся…
Ну, може колись хтось мій дисер на українську перекладе, тоді заодно і цитати будуть :). (ха-ха)
А ще в мене з’явилася спокуса написати листа моєму єдиному епістолярному партнерові, з яким ми вже десь рік як перестали листуватися… Тобто все йде до того, що пора змін насувається невідворотно, от би тільки набрати достатнього розгону, щоб на тій хвилі в’їхати в нову епоху, а не захлинутися…
Еге…
thinking and thoughtlessness 
Більше тепла і най щастить 🙂
LikeLike
дякую! тепло тут хіба що внутрішнє 🙂
LikeLike
Можна спробувати чаю або глінтвейну 🙂
У легендарні морози я накупив додому усіх напоїв, яких взагалі могло захтітися – чаю, кави, какао, каркаде – пив усе по черзі й зігрівався.
LikeLike
ну, алкоголю я не п’ю
а все решта – так, і то великими дозами. крім кави.
от тільки чаями з термоса пальці на ногах зігрівати проблематично на морозі :).
LikeLike
1) Товсті вовняні шкарпетки.
2) Пошукай добрі креми для ніг. В мене є один, колись мені його порекомендував тесть. Більшість кремів робляться на базі гліцерину, а ці – на якихось “полісахаридах”. Окрім того, що воно просто може трохи “підігріти” ноги, ізолюючи їх від холоду, креми робили досить дивні речі, – наприклад, коли родичі витягли мене садити картоплю (і це після близько півроку виключно за клавіатурою), надвечір я натерся тим кремом майже весь – і наступного дня міг нормально пересуватися й навіть щось робити – мабуть крем якось підживив м*язи.
З тих пір я намагаюся дбати про те, щоб у мене вдома такого крему завжди було вдосталь 🙂
3) Існують ще спеціальні медичні “зігріваючі” креми. Вони теж мають певні цілющі властивості, але той, що я описував вище, не має жодного неприємного запаху, легко й швидко засвоюється шкірою, та завдяки “нежирній” основі не лишає слідів на одязі.
Р.S. Ми так і не провели експерименту стосовно перевірки німецької орфографії у OpenOffice. Тема ще актуальна? Якщо так – дай мені якийсь уривок, щоб я тобі відповів результатом.
LikeLike
еге, є вовняні шкарпетки. ми перевірили, що накраще вдягати підниз тоненькі бавовняні, а наверх – вовняні.
насправді воно не так трагічно, ми відносно мало змерзаємо, бо весь час рухаємося, тягаємо всяке дрантя з одного місця на друге, товчемося моміж машинами з їх вихлопними трубами, і таке, ну і коли вже дійсно змерзли і змокли (це якщо снігове болото на дорозі і дощ зі снігом падає), то можна плюнути і піти додому. просто мізки не звиклі до цього діла і відмовляються після півдня такої роботи видавати ще півдня творчої інтелектуальної праці, натомість вимагають чаю, серіалу або поспати.
опенофіс орфографію я пас – то довго розбиратися, а мені вже сподобалося як воно в 2007 віндовсі працює, то я мене припре і як не дадуть повторно траял робити, я його просто куплю. воно все таки для університетського гуманітарія важлива річ…
LikeLike
що накраще вдягати підниз тоненькі бавовняні, а наверх – вовняні
Такії варіанти теж випробовував я – коли було ну дуже зимно.
просто мізки не звиклі до цього діла і відмовляються після півдня такої роботи видавати ще півдня творчої інтелектуальної праці, натомість вимагають чаю, серіалу або поспати.
Є таке діло. Але з ним можна спробувати поборотися за допомогою інших чаїв, наприклад, мате або суміші мате й зеленого, чогось такого, що добре ставить на ноги 🙂
опенофіс орфографію я пас – то довго розбиратися, а мені вже сподобалося як воно в 2007 віндовсі працює, то я мене припре і як не дадуть повторно траял робити, я його просто куплю. воно все таки для університетського гуманітарія важлива річ…
Моє діло запропонувати. Хоч платити їм за ліцензію – то плати, твої гроші.
LikeLike
найперше і найголовніше – треба захиститися! хоч би ви вже швидше перемогли в тому “страйку, який завжди з тобою” :)а потім руки дійдуть і до перекладів, і до решти менш нагальних речей; літо – буде!
LikeLike
та треба захиститися, я знаю. 🙂
а потім як почнуться діти, кухня, і т.д. – переклади можуть і до осені відкластися 🙂
але я читаю, і весь час вас згадую, думаю: ото би вам сподобалося, і оце теж… Про Тракля вам би точно сподобалося. Воно за духом чимось схоже на те, що про Рільке, тільки кольоровіше набагато.
Я була колись на одній конференції, і там сильно “критикували” Гайдегерове прочтання Тракля (якраз те, що я зараз читаю – про звірят, святих мандрівників, про золото і блакить, смерть, потойбік, подихи і голоси) – воно в нього не досить… гм… постмодерне, ніяк Гайдегер не хоче зводити поезію до білизни, психоаналізу, і всякого іншого популярного сміття :). Такий він все-таки молодець, це ж мабуть важко бути весь час в глибині, а не талапатися на поверхні в пласмасовому надувному колі…
Ну все, треба спати.
LikeLike
ох, та всі ці “критики” Гайдеґґера… тексти, чи там їхня рецепція, говорять самі за себе: коли читаєш його, жити хочеться, а коли (здуру, як оце я) “критиків”, то опадає нудьга, нудота і руки опускаються…
коротше, почав німецьку вдруге вчити 😉
LikeLike
ооо, добре (це про вчити німецьку)!
тоді я зможу вам прямісінько файл з цитатами прислати 🙂
LikeLike
був би дуже вдячний! зараз іще рано, бо я тільки початки пригадую, але днями дістав легкий шок і ступор, з якого досі не можу видряпатись, бо почав шукати в Інтернеті тексти Гайдеґґера німецькою, хотів надерти про запас 🙂 – і не знайшов ЖОДНОГО! тобто є купа перекладів англійською, російською, іспанською, якою не хоч – а німецькою нема! що за дурдом, невже той Клостерманн так параноїдально стежить за Інтернетом, чи в них хакерів витруїли, не вкладається мені до голови!
LikeLike