про інтонації

Тут ось http://tani-flint.livejournal.com/321551.html?thread=7046927#t7046927 дискусія про суржик і всяке таке. Що мене зацікавило – це агрумент, про "суржиківські" інтонації.

Я вже писала, мій індійський вчитель музики казав мені, що не розуміє мою англійську, бо я говорю англійською без інтонації. Він, як музикант і співак, казав, що по англійськи я не-музикально розмовляю (а це неабиякий антикомплімент від музиканта:) ).
Звісно, думала я, з такими крейзі інтонаціями як індуси по англійськи мало хто розмовляє, співучі такі. Ну, але ніде правди діти, я почала спостерігати за своєю англійською, і російською, і німецькою – нема інтонацій.

Тоді на моє щастя в мою індійську школу на пару тижнів приїхала дівчинка з Тернополя, і мою музикальність було врятовано – виявилося, що коли я починаю нормально і природно розмовляти українською, все з моїми інтонаціями стає гаразд.

З цього я зробила висновок, що інтонування в нерідній мові – то штука вельми ненадійна.

Разом з тим, може то я така специфічна, що відмовляюся включати доступ всяким нерідним інтонуванням, бо всі мої знайомі, особливо в перші роки коли я приїжджала з Канади до Львова, питалися, чому в мене ще не виробився "діяспорний акцент" (найвиразнішу частину якого становлять власне інтонації), як у багатьох інших нормальних людей, які за кілька місяців переключалися на ці діаспорні інтонації (чи то канадські, чи то питомі українські з 30х років?).

Я знаю людей, які розмовляють українською мовою з "польськими" інтонаціями – вони цілком інші від інтонацій цих дівчат в ютубі. Навіть серед типових "галицьких" інтонацій (які насправді відрізняються від тих типово-польських, які я чула) є величезна різниця між інтонаціями "львівського паньства" – типу недобитків галицької інтелігенції, інтонаціями "пустомитівського району", та моїми (все ще галицькими) інтонаціями людини із мішаної (тобто не виключно галицької) сім’ї. Величезна різниця між інтонаціями чоловіків і жінок. Між інтонаціями типажів типу ведучої (в якої абосолютно очевидний акцент людини для якої рідна мова – російська, а не українська, чи він в неї рідний, чи це вона косить під TV-моду, – то інше питання). І це в одному Львові. А якщо послухати гуцульські інтонації, а бойківські (власне інтонації, а не діалектні слова чи вимову) – то це взагалі як "суржик" з інопланетною мовою якоюсь виходить, якщо порівнювати з "літературно-галицьким" варіантом інтонацій.

Я до чого веду, а до того, що якщо за стандарт українських літературних "інтонацій" (якщо таке взагала можливо) брати мертву мову дикторів укр. телебачення чи радіо, чи людей, для який українська мова не є рідною і тому (як моя аглійська) може бути взагалі слабо інтонованою, тоді будь-яка жива мова буде звучати як суржик української з італійською.

Ото й усе що хотіла сказати.