не стріляйте в танцюриста

… jeglichem auch ist eignes beschieden,
Dahin gehet und kommt jeder, wohin er es kann.

(…кожному наділено свого,
туди кожен іде й того досягає, на що здатен.)

Гайдеґґер цитує цю фразу Гьольдерліна у “Вірші” 1968 (може й десь інде також, але де я не знайшла), і хоч це остання його “філософська” лекція, але дух цієї фрази в якомусь сенсі визначає настрій і “наставлення” (чи як перекласти “attitude”) всього пізнього (а може й раннього також) Гайдеґґера.

Це мабуть якась із форм “Gelassenheit”, грубо кажучи, коли замість того, щоб завжди вважати що знаєш, як правильно, і як все має бути, і нервуватися чи обурюватися (одним словом, реагувати), коли хтось щось робить не так, чи не досить добре, чи тупо, – розумієш і миришся з тим, що кожен старається, досягає того, чого здатен досягти, згідно з тим, чим його наділено… А чого не здатен, того не здатен…

Мушу визнати, що одна із найбільших слабкостей мого вродженого характеру – непоблажливість до дурості і слабкості, що сильно ускладнює втілення в житті такого примирливого ставлення до інших… Але ж кожен мусить хоч би спробувати дойти туди, куди здатен, пройти ті слабкості, які побачив.

Тобто ця фраза з одного боку звільняє всіх від відповідальності перед тобою, але з іншого наділяє тебе відповідальністю перед тим, що наділило (і наділяє) тебе здатністю досягати наділеного…

І хоч головою я розумію, що так воно і є, що сильний і мудрий – не той, хто принижує слабшого чи дурнішого, а той, хто допомагає кожному досягнути, чого той здатен, але втілювати такий принцип в дії – ой як нелегко.

Може тому, те що наділяє, завжди посилає мені приклади для наслідування, як нагадування, куди мені йти і чого досягати… Мабуть це і називається – бути Вчителем.

Ну і раз вже заговорила про досягання досконалості (кожному своєї), кажуть, Крішна давав таку рекомендацію:

satyam vadet, priyam vadet, hittam vadet

тобто, кажи правду, але так щоб вона була приємною, так щоб вона була на користь.

Ото такий передріздвяний і передноворічний настрій – можна зарахувати це до новорічних резолюцій 🙂

Вибачайте за кострубату українську – давно нічого не писала.

Advertisements