не стріляйте в танцюриста

… jeglichem auch ist eignes beschieden,
Dahin gehet und kommt jeder, wohin er es kann.

(…кожному наділено свого,
туди кожен іде й того досягає, на що здатен.)

Гайдеґґер цитує цю фразу Гьольдерліна у “Вірші” 1968 (може й десь інде також, але де я не знайшла), і хоч це остання його “філософська” лекція, але дух цієї фрази в якомусь сенсі визначає настрій і “наставлення” (чи як перекласти “attitude”) всього пізнього (а може й раннього також) Гайдеґґера.

Це мабуть якась із форм “Gelassenheit”, грубо кажучи, коли замість того, щоб завжди вважати що знаєш, як правильно, і як все має бути, і нервуватися чи обурюватися (одним словом, реагувати), коли хтось щось робить не так, чи не досить добре, чи тупо, – розумієш і миришся з тим, що кожен старається, досягає того, чого здатен досягти, згідно з тим, чим його наділено… А чого не здатен, того не здатен…

Мушу визнати, що одна із найбільших слабкостей мого вродженого характеру – непоблажливість до дурості і слабкості, що сильно ускладнює втілення в житті такого примирливого ставлення до інших… Але ж кожен мусить хоч би спробувати дойти туди, куди здатен, пройти ті слабкості, які побачив.

Тобто ця фраза з одного боку звільняє всіх від відповідальності перед тобою, але з іншого наділяє тебе відповідальністю перед тим, що наділило (і наділяє) тебе здатністю досягати наділеного…

І хоч головою я розумію, що так воно і є, що сильний і мудрий – не той, хто принижує слабшого чи дурнішого, а той, хто допомагає кожному досягнути, чого той здатен, але втілювати такий принцип в дії – ой як нелегко.

Може тому, те що наділяє, завжди посилає мені приклади для наслідування, як нагадування, куди мені йти і чого досягати… Мабуть це і називається – бути Вчителем.

Ну і раз вже заговорила про досягання досконалості (кожному своєї), кажуть, Крішна давав таку рекомендацію:

satyam vadet, priyam vadet, hittam vadet

тобто, кажи правду, але так щоб вона була приємною, так щоб вона була на користь.

Ото такий передріздвяний і передноворічний настрій – можна зарахувати це до новорічних резолюцій 🙂

Вибачайте за кострубату українську – давно нічого не писала.

Advertisements

15 thoughts on “не стріляйте в танцюриста

    1. еге, то моя найулюбленіша лекція – всього 10 з гаком сторінок, а напаковано стільки, що можна тиждень відволікатися від роботи 🙂 або й довше, якщо почати паралелі в інших текстах шукати 🙂

      Like

      1. що значить дорослішання – скачав, почав читати і через півгодини згадав що вже то перечитав на бакалаврський ще 😦

        Like

        1. ну, мене б то від перечитування ще раз не зупинило 🙂
          особливо якщо йдеться про прокрастинацію…

          Like

  1. Кожному своє

    Дякую, цікаво! Звичайно, що кожному своє, у кожного своя доля, як сказав поет. Але я на першому місці покладаю осягнення єдности й нескромно вважаю, що це стосується всіх. Успіхів!

    Like

      1. Re: Кожному своє

        Ага! Тільки не кожен на першому місці покладає осягнення єдности. Вважаю, що без налаштованости на осягнення єдности особисті стосунки зроджуються й сама особистість поступово зазнає деструктивних тенденцій.

        Like

  2. So Krishna gave a very good answer. He said it’s like this: ” Satyam vadet, hitam vadet, priyam vadet ” — ” You say the truth,truth you must say, but that truth should be good, or should be liked, or should be appreciated, or should be nourishing for your Spirit, by which there is benevolence which creates benevolence–and [so] then, a thing has to be
    ‘priya’. ” Sahasrara – 04/05/97
    Стянув собi 🙂

    Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s