Пречистая Діва

Одна з найулюбленіших колядок:
https://soundcloud.com/msvarnyk/prechystaya-diva

Advertisements

13 thoughts on “Пречистая Діва

  1. Цікавий запис.. це електронна музика? схожа на якийсь дивний інструмент, індійський чи який.. )
    Схожа мелодія на колядку, яку “мої бабусі” співають, тільки ця пришвидшена а вони повільніше і може дві нотки інші.
    Дуже дякую!

    А цей варіант колядки, він звідки? не знаєте де записаний?

    Like

    1. так, там для фону електронна тампура – просто щоб не з’їжджати з тону, вона дійсно індійська (хоч власне ця звучить надто неприродно, бувають кращі версії)
      я думаю, то з с. Буців, Львівська область, тільки цей варіант не “записаний”, а домашній 🙂
      я могла щось наплутати в куплеті “панно ж моя панно, де тя ночувати” – треба би родичів запитати, як воно дійсно було.

      Like

      1. Чому, певно так і було, нормальні слова.
        у моєму варіанті теж:

        “ой рад би я тебе переночувати,
        но не маю, моя пані, вечеряти дати.”

        А у коментарі жж-подружки з Луцька (там же у мене в дописі), варіант цієї ж пісні її прабабусі:
        “Ой рад би, панянко, /2 тебе ночувати
        Хатинка маленька /2р ще й жінка старенька
        Ще й діточок сила”
        і т.д.

        ..що значить, “домашній” і що “записаний”, поясніть трошки бо не розумію.. 🙂
        це в смислі що в селі Буців на Львівщині цю пісню співають на таку мелодію і слова, але Ви її переспівали під тампуру електронну, так? (ура, я вгадала з індійською 🙂 )
        ..то це Ваш голос?

        Like

        1. Напевне Ваш, бо ж писали.. але такий незвичний тембр.. цікаво, пасує до акомпанементу.)
          ще раз дякую!)

          Like

        2. ага, саме так, я думаю, що коляда швидше всього з того села, але запис не автентичний, (тобто не реально бабці співають там), а я наспівала приблизно як в нас вдома співали.

          тембр мого голосу незвичний, чи тампури? 🙂 тампура там на октаву занизька, але те, чим хлопці записували не мало іншої, а бавитися з підключанням зовнішньої їм не охота було.

          я була досить захрипла, і все записувалося бігом бо часу не було, ну і старалася особливо вимову не облітературнювати, але загалом в мене мабуть приблизно такий голос… хоч може далося взнаки самопальство запису – тут я нічого не можу сказати, бо збоку свого голосу не знаю 🙂 а може то даються взнаки мої нерегулярні експерименти з індійською музикою…

          Like

          1. Так, Вашого голосу, я спочатку подумала що це молодий юнацький тенор.. 🙂 але потім зрозуміла що це від відлуння і тампури йде така.. трохи “металізація” (а значить подібність до чоловічого тембру).
            ще раз переслухала – незвичайна і чудова вийшла композиція. 🙂

            Експерименти з індійською музикою – це дуже цікаво. 🙂 А що співаєте?.. де слова берете, музику, якщо не секрет?

            я якось зауважила що у мене при співі народних пісень (а я їх люблю і можна сказати, “колекціоную”, знаю вже понад 200) часто пориви “прикрасити” де не треба суто індійськими вібраціями (як співають індійські жінки). Вони мені легко даються і от хочеться.. при чому сама не знаю де воно взялося. 🙂 індійськими фільмами не хворію.
            Єдине де це реально потрібно – це буковинські (сольні, так би мовити). ..там і відриваюся. :))

            Like

            1. Я років 5 тому вчилася в Індії співати (класичне північно-індійське) – 4 місяці там провела. Це правда так, хоббі, професійно я ніколи ніякою музикою не займаюся, ну то що там за 4 місяці не-музикант навчиться – в них класична музика такого рівня складності, що на початках я розуміла, що десь відсотків 60 того, що насправді звучало, моє вухо просто не чуло, це вже не кажучи про те, щоб це ідентифікувати, чи, тим більше, повторити.

              Зараз зрідка пробую сама трохи займатися (або ще рідше з друзями які теж там бували і вчилися) – часом просто намагаюся трохи відновити те, що там була навчилася, а з часом втратила, – ну то того діла в мене десь 80 годин аудіо записів власних уроків, плюс рукою писані записники.

              Часом пробую щось частково чи повністю нове – тоді в основному інтернет в поміч – аудіо на iTunes, слова в пошуку, з нотами складно, бо проти занотовування кожен індійський музикант який поважає себе і традицію пручається жахливо.

              Є ще такий сайт: https://www.swarganga.org там є мабуть найбільша база класичних композицій, деякі з них із словами, деякі навіть з нотами. А якщо заплатити членський внесок, то вони навіть спеціально зроблять ноти для композиції, якщо їх нема в базі даних. Я правда, зараз пробую вивчити кілька не зовсім класичних пісень, то вони не хочуть розписувати ці ноти, кажуть, що це не вписується в їх пріоритети.

              Ще бувають книжки і всякі книжково-подібні ресурси – я от зовсім недавно купила типу книжку з доданим аудіо-диском, там є одна з раг, які мене дуже цікавлять, але поки що руки не дойшли спробувати, яке воно.

              Маю один навчальний відео-диск, але давно його не включала, бо якийсь він не дуже того…

              Ну і ще на ютюбі того діла повно, але я сильно перебірлива, тому рідко туди ходжу.

              Like

              1. ооо.. респект, респект!
                я десь приблизно уявляю як важко це -раз – почути, і два- передати бодай приблизно голосовим аппаратом. Бо коли вислуховую автентичні записи, “польові”, “наших бабусь” як я їх зву – то навіть і на рівні наших старовинних мелодій розумію всю складність ритмо-тоно-тембрових речей.. це якщо намагатися передати саме так як саме в цьому регіоні співають – а не все під одну гребінку одним голосом переспівувати, деколи “псевдо-народним”..

                щодо класичних композицій, то я небагато їх чула.. здебільшого штудіювала весільні обрядові індійські пісні, коли хотіла докопатися до істини: якщо правда що ми колись мали спільне коріння, то чи не лишилося у найбільш сталому і архаїчному весільному обряді щось спільне..
                http://smijana.livejournal.com/218270.html

                А одну (напевне попсову, але мені подобається 🙂 ) пісеньку досить часто наспівую просто так (без слів правда):

                дійдуть руки – послухаю Ваше посилання.. сьогодні не встигну. 🙂
                (можна на “ти”?.. не проти? 🙂 )

                Like

                1. звичайно, що можна на ти 🙂

                  я думаю, те що ти шукаєш там може умовно називатися “village songs”

                  звичайно, що там болівудом завалений весь ютюб, і що болівуд – попса рідкісна, до справжньої народної автентики має дуже мало стосунку. але і в нас – попасти на автентичне весілля – велика рідкість, я особисто ні разу не була.

                  в ютюбі теж є досить багато індійської класики і семі-класики – в мене склалося враження, що там в них насправді набагато вищий загальний рівень музичної свідомості, ніж в нас (в т.ч. серед простих людей). я чула, що в них там теж десь були тенденції до “зберігання” народних пісень, на відміну від класики, але не знаю, наскільки поширеним було це явище – я тільки про одну таку групу знаю в Нойді (це біля Делі), що вони співали “як сільські бабці”, але не можу розрізнити за мелодикою, які з їх пісень старі, а які сучасні.

                  щодо схожості в мелодиці – не знаю, може то тільки в мене таке враження, ну і може то наслідок того, що якихось супер-автентичних українських пісень я не знаю, і те, що знаю порівнювала не з їхніми “народними”, а з “класикою”, але в мене склалося враження, що різноманіття нашої мелодики порівняно з їхнім – жахливо вбоге. я одного дня там сіла була, і спробувала подивитися, під які раги, грубо кажучи, підходять ті українські пісні, які я знаю. Перепробувала мабуть штук 50, майже всі вони вклалися в мелодику аж двох раг (грубо кажучи, мажорні Білавал, мінорні зазвичай Байраві). ну то я той експеримент закинула. це звичайно з розумінням того, що я знаю звичайні, типові, відомі пісні.

                  Like

                  1. У Індії навряд чи таким пресом пройшлися по селу як у нас за останні 100 років.. 😦 тому і збереглося краще.
                    Але не край мого серця, не кажи що “наша мелодика вбога”.. те що дійшло до цього часу, те що тиражується і рекламується – так.. але МОЇ бабусі ЩЕ поки співають, і у мене на весіллі співали (у 1996му, я розлучена зараз коли що, весілля – не запорука і не панацея :), але була щаслива що воно у мене було, що попри те що наречений дувся, наполягла на двох днях весілля: у мене, і приїхав автобус моїх тіточок і бабусь із Хмельниччини – з гильцем, яке вбирала з дружками, з піснями, короваєм, як я хотіла, і другий день у нього – щоб так було як він і його родина хотіли)
                    Я потихеньку ріжу свої власні записи 2010року і викладаю на ю-тубі, текстовий опис весільного обряду вже є, посилання на моїй профільній сторінці. Там нехай 5 мелодій весільних (текстів багато, але часто на одну мелодію), хай не 10 – але яких мелодій! це не “на горі два дубки”, це дуже давні і дуже статичні у часі обрядові пісні, які мало змінювалися за століття.

                    Оця весільна пісня, давня, як казали мої респондентки у 2010му коли записувала їх, яким по 80 і більше років зараз, мені нагадує ритм і навіть мелодію деяких іранських пісень (не оброблених, знайшла на Петрівці диск колись). З нею молодий із боярами ішов до дому нареченої у день весілля:

                    З цею просили на весілля:

                    З цією несли коровай від хрещеної:

                    Під цю мені одягали вінок і вельон, і бабуся пішла плакати з кімнати в коридор на середині:

                    І це тільки місто Красилів, село біля нього Яворівці Хмельницької області.. а вже на Київщині – інші пісні і інша мелодика. на Чернігівщині – ще інша:

                    А ще ж районів, регіонів!.. і в кожному – своє, своє.. спільне за етапами весільного обряду (вражаюча спільність), схожі тексти- але мелодії різні, архаічні, красиві.. тільки хто нам те дає слухати?.. по крупинкам можна визбирати – якщо хотіти..
                    А може і краще що скарби самі себе ховають.. бо візьмуть, оброблять, переспівають – зовсім не так як ці бабусі співають.. і буде ще гірше. імхо.
                    У нас так мало де є школи автентичного співу.. щоб кожний регіон співався так як він є (чи був.. бо я розумію що бабусі відходять, тому і жж у мене має назву “запишіть наших бабусь”), а не все підряд одним тембром і манерою..

                    “Остапа понесло”, закругляюся бо я можу про це довго.. 🙂

                    Дякую, дуже цікаво було почути інформацію з таких перших рук.

                    Like

                    1. нє-нє, я ж відразу написала, що порівняння моє навряд чи адекватне – я порівнювала те, що сама знаю з народного і не-народного українського з індійською КЛАСИКОЮ – яка мабуть що є однією з найрозвинутіших і мелодійно найрізноманітнішіх в світі музичних систем.

                      дякую за лінки – послухаю згодом…

                      Like

              2. А на тому сайті є записи співу?..

                Я чудовий диск якось купила на Петрівці MUSIC OF INDIA, один з альбомів – RAVI SHANKAR, є і так би мовити, осучаснені пісні, але теж дуже гарні (таких раніше не чула). Саму тільки музику я не слухаю, але зробила собі вибраний мікс і він у мене на програвачі досить часто звучить. Разом із Karunesh і іншими. 🙂

                Like

                1. ага, дійсно, більшість інформації зараз лише для членів – виглядає що то вони недавно доступ обмежили, тоді з нього тобі користі мало… в мене самої членство закінчилося, а поновляти зараз нема сенсу – все одно нічого нового шукати не буду, а те, що мені треба було вже є.

                  ага, Раві Шанкар, він між іншим зовсім недавно помер… мені буквально минулого тижня якусь його “антологію” подарували – 40+ треків – послухую трохи, хоч не можу сказати, щоб він мені так сташно подобався – може та підбірка якась не надто вдала, або може просто не той настрій зараз – я жахливо перебірлива в цьому ділі, і мені досить довго треба вслухатися, щоб розсмакувати.

                  З класичних (вокальних) я останнім часом найбільше слухаю Джасраджа, трохи Бімсена Джоші, ну і гуру мого вчителя, то мені вже сам бог велів – його звати було Джітендра Абішекі. Вони теж всі досить багато “духовних” пісень співали, тобто не чисто класичних.

                  З жінок – трохи Парвін Султану слухаю, але, якщо чесно – лише заради одної пісні, отої: http://www.youtube.com/watch?v=n17Id8Cjzqs є ще кілька в мене записів інших жінок, але до них в мене ще руки (вуха) не дойшли.

                  Досить багато слухаю флейти Сачдева, сарод в основному Амджад Алі Хан, трохи шеннаю Раджендри Прасанни і Бісмілля Хана, недавно мені відкрили сітариста Нікхіля Банерджі.

                  Але взагалі я досить мало слухаю, і переважно те, що би сама хотіла навчитися хоч би приблизно…

                  Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s