Про допоміжні поняття (це я їх так умовно називаю)

Так виходить часто, що коли пишеш щось велике і змістовне про тексти/філософію когось іншого, то інтерпретація твоя – пропускання цих текстів через призму кількох понять, які в твоєму випадку допомагають зрозуміти і може навіть розвинути той первинний текст. Ці поняття зовсім не обов’язково є новими, зазвичай навіть навпаки, вони є в оригінальному тексті, причому достатньо часто, щоб змогти, власне кажучи, сфокусувати той текст для нас, однак зазвичай вони не є центральними в оригінальному тексті, ну або є далеко не такими важливими для автора, як для нас. Ну от, наприклад, в Семовій першій книжці про Мерло-Понті (яка ж і була його дисером), одним з таких центральних понять є поняття ситуації. Воно часто зустрічається в самого Мерло-Понті, але так ніби між іншим, пробіжно, без визначення, без звертався на нього особливої уваги. Сем пише свою книжку про те, яким чином через поняття ситуації можна зібрати до купи і зрозуміти набагато краще всього Мерло-Понті.

 

В моєму дисері центральними поняттями є святе, божественне і боги в текстах пізнього Гайдегера. Звичайно, є ще купа понять, які їх так чи інакше стосуються. Але внаслідок того, що методом моєї роботи є феноменологія-герменевтика, та ще й не “традиційна” текстова герменевтика, а герменевтика тіла, власне кажучи, цей метод вимагає допоміжних понять, які б допомагали мені “перекласти” те, що ми сприймаємо за абстрактні поняття в Гайдегера (хоч насправді вони абстактними не є), на мову і розмову тіла. Одним з таких понять для мене є Heil, – воно зрідка зустрічається в Гайдегера, в основному коли він говорить про те, що боги приносять людям, але воно так непослідовно і заплутано поперекладане в англійських версіях, ну і про нього ніби ніхто нічого особливо не писав, що мені здається, його просто ніхто толком не зрозумів. Іншим допоміжним поняттям для мене є “bodily attitude”. Воно частково натхненне Гайдегеровими лекціями про Ніцше, точніше, їх перекладами на англійську, частково – перекладами на англійську того ж Мерло-Понті, але здебільшого, власне кажучи, воно просто саме нахабно влізло в мою писанину, і і не дається замінити жодним іншим “справжнім” філософським поняттям.

 

Тому одне з моїх завдань зараз – описати це поняття, чи то пак обгрунтувати його, надати йому філософського статусу, чим я і збираюся зайнятися цього тижня.

Advertisements

9 thoughts on “Про допоміжні поняття (це я їх так умовно називаю)

  1. наскільки я розумію-здогадуюсь, “bodily attitude” – це те, що російський перекладач лекцій про Ніцше, Шурбелев, перекладає як “плотствование”; але, може, я помиляюсь? чи не могла б ти англомовний фрагмент з цим “bodily attitude” кинути – і вказати, який розділ – щоб я зорієнтувався? (німецькою це дієслово “leiben”)

    Like

    1. Грубо кажучи, leiben означає просто бути в тілі, чи, точніше, бути тілом. Attitude – це щось типу ставлення, не пригадую, що саме переклали цим словом в лекціях про Ніцше, але щось типу дуже загального відчуття, атмосфери, настрою – вдома перевірю, що саме, і чи воно там взагалі було… 🙂 Bodily attitude в моєму сенсі це щось що би можна було назвати настановою, або краще навіть поставою (але ширше ніж просто фізична постава, хоч вона є серцем, чи то пак хребтом 🙂 цього поняття). Hаголошується тут власне те, як ми (тілом) ставимося до того, куди потрапляємо і що зустрічаємо, тобто наша тілесна наставленість (також настроєність в Гайдегеровову сенсі і можливо ширше) до місць, речей, людей, ситуацій і т.д.
      Не знаю, чи зрозуміло пояснила.

      Like

      1. Так от, перевірила. Нема там в перекладі слова attitude взагалі, але те що є приблизно якраз і передає те, про що я говорю. Ось англійське: “A feeling [das Gefühl] is the way we find ourselves in relationship to beings, and thereby at the same time to ourselves. It is the way we find ourselves particularly attuned to beings which we are not and to the being we ourselves are. In feeling, a state opens up, and stays open, in which we stand related to things, to ourselves, and to the people around us, always simultaneously. Feeling is the very state, open to itself, in which our Dasein hovers.” V.1, p.51 в мене це третя з кінця сторінка восьмого розділу “Воля як афект, пристрасть і почуття”.

        Like

    2. Але про Leib ти в якомусь сенсі теж попав – власне через те, що цей лекційний курс – єдине місце де Гайдеґер (ура, знайшла букву ґ!!!) так виразно говорить про Leib, мій Сем страшно його любить, бо вважає, що тут Гайдеґер найближче підійшов до Мерло-Понті, але потім нажаль (згідно Сема) збився з тяги (ну він, звичайно, не зовсім так каже), і не пішов в цьому правильному напрямку. Я з ним не особливо погоджуюся в цьому плані, бо набагато більше люблю пізнього Г., ніж цього середнього, Ніцше взагалі вже тепер не люблю, ну і вважаю, що наша з Семом розбіжність в цьому плані – питання ідеології, а не істини. І все-таки, Leib то є Leib. Хоч російський переклад, як на мене, надто православний (див. про Стусову свічечку).

      Like

    3. І ще звідси: http://candrika.livejournal.com/27995.html?thread=205147&#t205147 (дивись, Костю, до якого шизофренічного роздвоєння, і само-цитування ти мене довів 🙂 )

      Німецькою (та й англійською) такого усталеного терміну нема (принаймні в тих кого я читаю). Щось є мабуть в мого керівника (англійською), але для нього це поняття теж не настільки важливе як для мене. Я коли буду його обгрунтовувати, то розпишу детально, на скільки зможу, звідки воно в мене взялося, до чого подібне і чим відрізняється. В Гайдеґера найближчими будуть мабуть ранній термін Befindlichkeit і середньо-пізні Stimmung, Gestimmt-sein, але все ж в обох з них бракує виразної тілесної конотації. Ще він в одному місці говорить про Gebärde, тобто жести, яке цю тілесну конотацію має, але це для нього не ключове (тобто не філософське) поняття, хоч то місце, в якому він про це каже є ключовим для теми мого дисера.

      В перекладах Мерло-Понті часто зустрічається attitude, і часто воно мається на увазі в сенсі тіла, але в нього це мабуть теж не ключовий термін (плюс ускладнюється тим, що французької я зовсім не знаю, тобто поки я розберуся, що саме вони понаперекладали тим attitude, трохи часу пройде – зарази, видали нове академічне видання без глосарію, та й навіть якби глосарій був, навряд чи вони б туди його додали, бо в індексі його нема). В того самого Мерло-Понті є великий кусень про жести, і, я думаю, власне завдяки тому для мене поняття bodily attitude набуло такого живого і необхідного сенсу, але власне там здається поняття attitude сам Мерло-Понті (тобто його перекладач) не вживає.

      Like

      1. Ну і шо ви думаєте – нарешті добралася до французької копії Феноменології сприйняття, і подивилася пару ключових місць (не питайте, як я їх шукала зовсім не знаючи французької), а там в оригіналі … – “attitude” 🙂 Часом з артиклем, часом без, часом з закінченням s (не знаю, що воно по-французьки значить).

        Like

  2. ого, нічого собі, це ти мені дала поживу для розуму, спробуй усе одразу проковтнути! 🙂 дуже-дуже дякую, Мар’янко, надзвичайно цікаво, про настанову-наставлення особливо, але, справді, мушу все це трохи обдумати, щоб вмістити; ну, і подивлюся про це das Gefühl!

    Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s