Так виходить часто, що коли пишеш щось велике і змістовне про тексти/філософію когось іншого, то інтерпретація твоя – пропускання цих текстів через призму кількох понять, які в твоєму випадку допомагають зрозуміти і може навіть розвинути той первинний текст. Ці поняття зовсім не обов’язково є новими, зазвичай навіть навпаки, вони є в оригінальному тексті, причому достатньо часто, щоб змогти, власне кажучи, сфокусувати той текст для нас, однак зазвичай вони не є центральними в оригінальному тексті, ну або є далеко не такими важливими для автора, як для нас. Ну от, наприклад, в Семовій першій книжці про Мерло-Понті (яка ж і була його дисером), одним з таких центральних понять є поняття ситуації. Воно часто зустрічається в самого Мерло-Понті, але так ніби між іншим, пробіжно, без визначення, без звертався на нього особливої уваги. Сем пише свою книжку про те, яким чином через поняття ситуації можна зібрати до купи і зрозуміти набагато краще всього Мерло-Понті.
В моєму дисері центральними поняттями є святе, божественне і боги в текстах пізнього Гайдегера. Звичайно, є ще купа понять, які їх так чи інакше стосуються. Але внаслідок того, що методом моєї роботи є феноменологія-герменевтика, та ще й не “традиційна” текстова герменевтика, а герменевтика тіла, власне кажучи, цей метод вимагає допоміжних понять, які б допомагали мені “перекласти” те, що ми сприймаємо за абстрактні поняття в Гайдегера (хоч насправді вони абстактними не є), на мову і розмову тіла. Одним з таких понять для мене є Heil, – воно зрідка зустрічається в Гайдегера, в основному коли він говорить про те, що боги приносять людям, але воно так непослідовно і заплутано поперекладане в англійських версіях, ну і про нього ніби ніхто нічого особливо не писав, що мені здається, його просто ніхто толком не зрозумів. Іншим допоміжним поняттям для мене є “bodily attitude”. Воно частково натхненне Гайдегеровими лекціями про Ніцше, точніше, їх перекладами на англійську, частково – перекладами на англійську того ж Мерло-Понті, але здебільшого, власне кажучи, воно просто саме нахабно влізло в мою писанину, і і не дається замінити жодним іншим “справжнім” філософським поняттям.
Bodily attitude в моєму сенсі це щось що би можна було назвати настановою, або краще навіть поставою (але ширше ніж просто фізична постава, хоч вона є серцем, чи то пак хребтом 🙂 цього поняття). Hаголошується тут власне те, як ми (тілом) ставимося до того, куди потрапляємо і що зустрічаємо, тобто наша тілесна наставленість (також настроєність в Гайдегеровову сенсі і можливо ширше) до місць, речей, людей, ситуацій і т.д.
Тому одне з моїх завдань зараз – описати це поняття, чи то пак обгрунтувати його, надати йому філософського статусу, чим я і збираюся зайнятися цього тижня.
А як bodily attitude було на німецькій?
LikeLike
Майже те саме Кость Москалець запитав, то я мабуть невиразно написала 🙂
Ось тут (в коментарях) детальніше про те, що є в Гайдеґеровому лекційному курсі про Ніцше: https://msvarnyk.wordpress.com/2013/01/28/про-допоміжні-поняття-це-я-їх-так-умовн/
А про решту відповідь така: німецькою (та й англійською) такого усталеного терміну нема (принаймні в тих кого я читаю). Щось є мабуть в мого керівника (англійською), але для нього це поняття теж не настільки важливе як для мене. Я коли буду його обгрунтовувати, то розпишу детально, на скільки зможу, звідки воно в мене взялося, до чого подібне і чим відрізняється. В Гайдеґера найближчими будуть мабуть ранній термін Befindlichkeit і середньо-пізні Stimmung, Gestimmt-sein, але все ж в обох з них бракує виразної тілесної конотації. Ще він в одному місці говорить про Gebärde, тобто жести, яке цю тілесну конотацію має, але це для нього не ключове (тобто не філософське) поняття, хоч то місце, в якому він про це каже є ключовим для теми мого дисера.
В перекладах Мерло-Понті часто зустрічається attitude, і часто воно мається на увазі в сенсі тіла, але в нього це мабуть теж не ключовий термін (плюс ускладнюється тим, що французької я зовсім не знаю, тобто поки я розберуся, що саме вони понаперекладали тим attitude, трохи часу пройде – зарази, видали нове академічне видання без глосарію, та й навіть якби глосарій був, навряд чи вони б туди його додали, бо в індексі його нема). В того самого Мерло-Понті є великий кусень про жести, і, я думаю, власне завдяки тому для мене поняття bodily attitude набуло такого живого і необхідного сенсу, але власне там здається поняття attitude сам Мерло-Понті (тобто його перекладач) не вживає.
Тобто все заплутано 🙂 Але я буду розбиратися, і сподіваюся що скоро розберуся.
LikeLike
Трохи полистала, і може таке бути, що Мерло-Понті перекладає прямо з німецького Einstellung. Він посилається на свої ґештальт-психологів (Gelb and Goldstein, Über Farbennamenamnesie), а також на Канта, правда в стосунку до Канта нічого особливого крім “ästhetische Einstellung” я не знайшла.
LikeLike
Ну і шо ви думаєте – нарешті добралася до французької копії Феноменології сприйняття, і подивилася пару ключових місць (не питайте, як я їх шукала зовсім не знаючи французької), а там в оригіналі … – “attitude” 🙂 Часом з артиклем, часом без, часом з закінченням s (не знаю, що воно по-французьки значить).
LikeLike
Щонайменше в Галичині постава значить не тільки тілесне. Напр. у пластових таборах оцінюється “пластова постава”: наскільки у згоді з пласт.законом поводиться учасник.
Ти до речі не пластувала?
LikeLike
Цікаво про пластову поставу – ніколи не чула такого… Це мабуть щось довоєнне або діаспорне.
Ні, я не пластувала. Я зустріла була перших львівських пластунів десь під Говерлою, виявилося що їх “начальник” (забула, як то в них називається) – якийсь приятель мого тата з товариства лева, і він сказав, ну подзвони мені у вересні. Коли я подзвонила у вересні він мені сказав, що я замала, і взагалі в них вже нема місця, – так моє пластування і скінчилося :). Я забила на пласт, хоч мала потім багато друзів-пластунів і навіть була на якихось пластових таборах в якості гостя.
LikeLike
З-перед війни повелося як полонізм (пор.напр. pozytywna postawa wobec świata i drugiego człowieka) і зараз так лишилося – принаймні у львівських-львівських родинах і Пласті.
LikeLike
Слухай, може б ти вертався до блогерства, – тебе бракує… Хоч я і чуюся біля твоїх коментарів трохи як шмарката школярка часом, але ж зато скільки пізнавальної сатисфакції…
LikeLike
Спасибі на добрім слові:)
Але місце монаха в космосі варівке і відповідальне. Бо живеш жебраним, тобто даним в борг людьми, що не можуть себе посвятити шляху. І якщо анґажувати себе в якісь екстракуррікулум актівітіс, то причина-наслідок луплять без жалю і промаху.
А от перекинутись коментами інша справа:)
LikeLike
а за таке непомірковане занурення в нетрі блогосфери не влуплять? 😉
ну гаразд, я як представниця світу який тебе ловив спробувала виконати свою роль, але монах залишився неприв’язаним 🙂
коментарям твоїм завжди рада, ну і рада знати, що в тебе все гаразд…
LikeLike
Може згодом, у рамках Великих екзистенціально-визвольних змагань українського народу, забацаю сайт з перекладами поем і медитац. інструкцій дзенських патріархів. Все одно їх товчу зараз між ретритами в курсі монаст.освіти, то чого пропадати має, егеж?
LikeLike
Це би було дуже і дуже цікаво… Я чекатиму :).
Слухай, а ти прочитав всього Дон Кіхота? (Це мене тут на дослідження спровокували, пов’язане з твоїм коментом про Декарта :). )
LikeLike
Так. Це ж Лукаш-бо переклав, мусив прочитати!
LikeLike
О, дякую! 🙂
Я так і думала, що ти мусів прочитати :).
LikeLike
Так а що за дослідження?
LikeLike
То щось типу six degrees of separation, тільки про те, скільки ти знаєш людей, які до кінця прочитали Дон Кіхота :). Жарт такий. Мій claim був що в мене дуже нерепрезентативне коло, тому таких людей буде набагато більше ніж має бути в середньому :). А сама я хоч трісни не пам’ятаю, чи читала і чи прочитала – якісь дуже розмиті спогади є, але їх недосить. Тобто якщо і прочитала, то тільки із спортивного інтересу, бо жодного довготривалого враження він на мене не справив, на відміну від тіля уленшпіґеля. Але чим більше я про це міркую, тим більше деталей спливають в пам’яті, тобто тим більша ймовірність, що таки читала. Треба своїх родичів спитати – вони набагато краще пам’ятають мої причуди, ніж я сама :).
LikeLike