Феміністична тема не відпускає

Тільки-но я подумала, що феміністичну тему залишено позаду, як вона мене знову вчора догнала під сам вечір.

Читаємо із студентами уривки Метаморфоз Овідія – передостанній семінар в році, готуємося до екзамену. Ну і оскільки студенти досі, як виявилося, не бачать різниці між “описати” і “проаналізувати”, я їх поділила на групи, дала кожній інший кусень тексту, і придумала завдання, яке мало б їм дати кілька рецептів початку аналізу.

Ну і одній групі, в якій випадково виявилися самі хлопці, випала історія про Аполона і Дафну. Як хто забув, Аполон образив Купідона, і той на здачу покарав його невзаємним коханням до річкової німфи Дафни. Ну то Аполон за нею біг-біг, а вона від нього втікала і втікала, врешті коли вона заморилася і добігла до батькової річки, то попросила змінити її тіло, і була перетворена на лаврове дерево. Аполона це все одно не збило з тяги, він його мацав, обіймав і цілував, а воно він нього скоцюрблювалося, а потім він собі нарізав з нього гілочок, і сказав що буде їх носити, і це буде знак тріумфальний переможців. Ну то хлопці щось там презентували, провели паралелі з Персефоною, більш-менш адекватно, і тут почалося найцікавіше. Коли зайшла мова про зґвалтування, інша група, в якій були самі дівчата почала сперечатися, що ніякого зґвалтування там нема і бути не може, бо ж він її любив, і як можна зґвалтували дерево, а що він її руками мацав, ну то що, як ми в автобусі випадково когось зачіпимо ліктем то це вже зразу зґвалтування, і так далі в такому ж стилі. Хлопці мої випали в осад і взагалі втратили дар мови, я з дівчатами трохи посперечатися, але загалом не переконала.

Ну так от, я там десь писала, що феміністична тематика для мене зараз неактуальна – забираю свої слова назад. Вчора вона знов стала для мене актуальною, і буде такою доти, поки такі от 18-річні дівиці з патріархальних культур, не зважаючи на свої круті телефони, міні-спідниці з шкіряними чоботами і два кіло макіяжу, будуть декларувати, що “якщо він любить, то має повне право за нею гнатися, її мацати і цілувати, і взяти собі все що йому хочеться, бо ж то любов, а ніяке не зґвалтування”, і псувати нормальних хлопців, яких їх мами-феміністки навчили, “коли жінка каже “ні”, то розумій це як “ні””.

Отаке в нас в Канаді. А в Америці, кажуть два 16-річні школярі зґвалтували однокласницю, при тому ціле їхнє містечко намагалося всю цю тему замовчати, і виплило все це діло ніби-то завдяки якійсь онлайн-групі підтримки, а всі основні медії облажалися тим, що подали історію в контексті побивання за змарнованою юністю і футбольною кар’єрою ґвалтівників.

А ви кажете, забанили в спільноті фемінізм-уа. Я б сама своїх студенток кудись забанила за ту маячню, яку вони несли вчора на семінарі. Добре що вже кінець навчального року, і мені їх ще тільки двічі бачити.

16 thoughts on “Феміністична тема не відпускає

    1. Ну правильно, він поклав їй руку на груди, там де ще міг відчути тепло і биття серця, обняв і цілував її, а потім нарізав собі гілля. Гвалтував він дерево вагінальним шляхом, чи ні, в цьому випадку мені здається непринциповим. Тим більше, що ми говорили про sexual assault – це поняття ширше, але я не знаю, як це правильно сказати по-українськи.

      Like

      1. Мабуть, sexual assault – домагання, хоча словники подають зґвалтування. Але що стосується міфології, як на мене, слід обережно застосовувати сучасне розуміння сексуальних стосунків, наприклад, інцест є досить популярним сюжетом, причому далеко не завжди він тлумачиться як збочення.

        Like

        1. assault – це, мені здається, більше ніж домагання.
          Ну, ми ж не просто про міфічні мотиви говоримо, ми читаємо римський текст, хоч і в перекладі, але досить виразно написаний.
          Мене вбив агрумент, що це не може бути згвалтування, бо він її любить. І те, що її почуття при цьому враховувати не обов’язково. І що ми в Канаді. І що цю позицію відстоювали дівчата.

          Like

  1. Грейвс цікаво реконструює історичні корені міфу про Дафну, як відголосок завоювання Темпейської долини, де практикувався кривавий культ, що його описано в першій частині міфу, про розривання Левкіппа.

    Like

      1. Згідно з міфом, син Еномая Левкіпп закохався в Дафну, переодягнувся дівчиною і приєднався до компанії німф. Аполлон дізнався про це з гадання і порадив німфам купатися оголеними. Ті Левкіппа викрили і розірвали на шматки.

        Грейвс відкидає фрейдистські інтерпретації міфу і реконструює історичну основу завоювання Темпейської долини і викорінення оргіастичного культу, де богині Дайфоні прислуговували жриці, що жували лаврове листя (начебто містить ціанід калія). Ім’я Левкіпп промовисте, можливо, під час культу щорічно розривали коня (чи символічно?). І очищувальні купання влаштовували після, а не до того. Грейвс ще наводить сумнівну етимологію імені Дафна від Daphoine «кривава».

        Like

        1. цікаво – мені тут пряма аналогія з пентеусом (чи пентеєм?) напрошується, якого Діоніс підмовив піти піглядати за вакханками, а їм показав що ніби то лев, і пентеуса його власні родички пороздирали. ну і потім Орфей також – тобто не знати, чи можна такий поширений мотив локалізувати…

          Like

    1. Знайшов окрему статтю: http://hum120.wikispaces.com/file/view/robert+graves+on+jung.pdf
      So does Apollo’s attempted rape of Daphne who was metamorphosed into a laurel; yet this myth is quoted by Freudian psychologists as symbolizing a girl’s instinctive horror of the sexual act. Daphne was no frightened virgin. Her name is a contraction of Daphoine, “the Bloody One”, the Goddess in orgiastic mood, whose priestesses, the Maenads, chewed laurel-leaves [4Containing cyanide of potassium.] as an intoxicant and, periodically, rushed out when the moon was full to assault unwary travellers, and tear children or young animals in pieces. The Hellenes suppressed these Maenad colleges and the laurel-grove remained sole witness to Daphoine’s former occupancy of the shrines; but the chewing of laurel by anyone except the prophetic Pythian priestess, whom Apollo retained in his service at Delphi, was tabooed in Greece until Roman times, and the Maenads took to wine and reappeared under Dionysus’s protection.

      Like

      1. Oh my… Давно не читала нічого з такою мірою пихи і суцільних ad-hominem і straw-man… 🙂

        А якщо по суті, то я не бачу, яким чином одне другому заваджає, тобто яким чином, навіть якщо Дафна була “досвідченою менадою”, а не переляканим підлітком, це би мало заперечувати Аполонове намагання її згвалтувати? Чому він вважає, що якщо вона було менадою, тоді не могла бути незайманою? Овідій порівнює її з Діаною, каже, що вона просила батька дозволити їй ніколи не одружуватися, так само як Діана. Навіть якщо проігнорувати цю виразну і безумовно цікаву паралель з Аполоновою сестрою, чому він вважає, що навіть якщо Дафна не була незайманою, це якимось чином заперечує те, що вона Аполона не хотіла і втікала від нього? Чи я щось неправильно розумію?
        І чому ця псевдонаукова інтерпретація Ґрейвза має заперечити всі інші псевдонаукові чи ненаукові інтерпретації?

        В будь-якому випадку, невдячна це справа, читати тексти, метою яких є виваляти в болоті ідеологічних опонентів :). І хоч Фройда я сама не терплю, не можу сказати того самого про Юнга – його підхід до інтерпретації мені колись імпонував.

        Like

        1. Мабуть, в античності було дещо інше уявлення про зґвалтування. Слід враховувати, що в даному випадку цю історію запустив Купідон – а тодішнє уявлення про закоханого, враженого стрілою Купідона, дещо відрізнялось від нашого сучасного уявлення про закоханість як почуття, зумовлене власною волею індивіда.

          Like

          1. Я, чесно кажучи, не знаю, де в нас є таке “сучасне уявлення про закоханість як почуття, зумовлене власною волею індивіда.” Може ми на різних планетах живемо :).

            В будь-якому випадку, читаючи римлян (а ми цей конкретний міф у викладі Овідія читаємо), складається враження, що насправді їх сприйняття про згвалтування не аж так сильно відрізнялося від нашого – в них навіть в праві було це поняття. Ну і між закоханістю і згвалтуванням велика різниця :), мені здається, вважати, що греки чи римляни тої різниці не бачили – то вважати їх за дурнів. Інша справа, як вони могли сприймати згвалтування в шлюбі, але ж тут не йдеться про шлюб.

            Like

  2. Дійсно, дуже дивний підхід у дівчат.

    “Мініспідниці з шкіряними чоботами і кіло макіяжу” – у Texas A&M таких немає 🙂 А футболісти – це окрема тема.

    Like

Leave a comment