Маніла мене манила :)

Якось ніколи мене не тягнуло в Азію (крім Індії). В Австралію – так, і навіть в Південну Америку, хоч не так сильно як в Австралію, а в Азію – щось ніяк.

А тут раптом на початку лютого прислали запрошення на наш медитаційний семінар біля Маніли, і я відчула, що мені туди треба. Не захотіла, чи зацікавилася, а власне відчула, що це воно. Семінар з нагоди Будди Пурніми (вона цього року випадає десь на 24-25 травня), тобто ми, хоч і не буддисти, будемо святкувати Будду…

Це взагалі трохи сюр – ми в якомусь сенсі такі еклектичні, що нас не розуміють і недолюблюють “праведні” християни (може й буддисти також, але я їх мало знаю). Мені закидали злегка обурюючись, що, мовляв, чого ви взагалі Різво святкуєте, ви ж не християни – так ніби християни запатентували різдво, і мають на нього ексклюзивне моральне право з підписом і мокрою печаткою від самого Бога… Але в іншому сенсі ми зовсім не еклектичні, радше це такий підхід, що принцип, якому ми насправді поклоняємося настільки первинний, що легко інтегрує в собі численні пізніші форми і прояви. Ну але про це колись іншим разом.

Ну а щоб двічі не вставати (тобто щоб так далеко на такий короткий час не летіти), заодно вирішила по дорозі знову до Індії залетіти – бо минулого разу склалося враження, що мені її зовсім трохи не достарчило. В студентів моїх останній екзамен через два тижні, цього літа я не працюватиму, тому спочатку буде відпустка, а потім сподіваюся серйозно посунути дисер, може дійсно за три місяці до вересня якийсь кусень напишеться.

Осьо розклад моїх польотів, якщо раптом комусь цікаво.

TORONTO to MONTREAL
Wednesday, April 24, 2013 Dep: 02:00 PM Arr: 03:14 PM

MONTREAL to ZURICH
Wednesday, April 24, 2013 Dep: 04:55 PM Arr: 06:15 AM (+1 day)

ZURICH to MUMBAI
Thursday, April 25, 2013 Dep: 09:45 AM Arr: 09:40 PM

——————————————————————

MUMBAI to HONG KONG
Friday, May 24 Dep: 1:25 AM Arr: 9:40 AM

HONG KONG to MANILA
Friday, May 24 Dep: 11:10 AM Arr: 1:15 PM

——————————————————————

MANILA to BANGKOK
Wed, May 29 Dep: 9:35 AM Arr: 12:05 PM

BANGKOK to MUMBAI
Wed, May 29 Dep: 2:50 PM Arr: 5:45 PM

MUMBAI to ZURICH
Thursday, May 30, 2013 Dep: 12:50AM Arr: 06:15 AM

ZURICH to TORONTO
Thursday, May 30, 2013 Dep: 10:00 AM Arr: 12:55 PM

Advertisements

23 thoughts on “Маніла мене манила :)

    1. Еге, ше такого-м не мала :). Я просто пізно зібралася квитки купувати, відповідно з Маніли додому (там на пряму годин 15 лету) лишилися лише польоти по 30 з гаком годин, то я з того всього замість три окремі квитки купувати, купила два зворотні. (Ще спокусилася тим що Торонто-Мумбай-Торонто буде швейцарськими авіалініями – решта були самі турки, індуси, араби чи інша Азія, а я не до кінця комфортно почуваюся в їхніх літаках – культурна специфіка така, от і поставила на швейцарські щоб на останньому відрізку добре виспатися чи хоч би розслабитися.) Тому так мрачно :).

      Like

      1. літакові перельоти – самі по собі подорож, тож у тебе подвійна виходить))

        бажаю тобі там гарно помедитувати 🙂

        Like

  1. о, якраз про принцип учора в Ґадамера (стаття “Греки” про діалог Гайдеґґера з ними): що принцип не просто вихідний пункт (буття, становлення, пізнання), який залишають позаду себе, але й те, що актуальне протягом усього шляху..

    Like

    1. Ага, Гайдеґер це часто наголошує – йдеться про ἀρχή Анаксімандра (в першу чергу)… Тільки чому принцип? Він його перекладає або як Ursprung або як Anfang (і, залежно від періоду і контексту, часом ці два протиставляє, а часом – ні)… А принцип мабуть – або Satz (це якщо про метафізичні принципи/закони) або Prinzip (це якщо буденно)…

      Щось ці білоруси погано переклали, або може сам Ґадамер напартачив – хтось не знав, що перекладати важливі терміни Гайдеґера словами латинського походження – то ніяк не кошерно 🙂

      А по суті – цікаво, я б якось і не додумалася отак зразу провести паралель яку ти провів, бач, досі в мене концептуальна прірва між філософією і індією дається взнаки 🙂

      Like

      1. та ні, я думаю, у цьому випадку білоруси справилися; там ідеться про Гайдеґґерову інтерпретацію понять Арістотеля, а речення про актуальність принципу протягом усього шляху – це радше Ґадамерова рефлексія в тій апології тлумачень Гайдеґґера (одразу перепрошую за надто довгу цитату):

        “Да, это правда, в обоих случаях Хайдеггер в известном смысле насильно принуждает нас разрушить кажущееся естественным предпонимание слов. Но неужели в случае с Аристотелем это и вправду так нелепо? Когда Хайдеггер описывает «arche» не как принцип, но как начало и господство, как исходный пункт и решающую диспозицию, то в определенном смысле это все же представляется легитимным, ведь речь здесь идет о том, что данное слово было введено в терминологию самим Аристотелем. Никакая терминологическая фиксация не может полностью изолировать общеупотребительное слово от соответствующих ему семантических связей и отношений. О том, насколько хорошо Аристотель осознавал это обстоятельство, свидетельствует знаменитый каталог понятий, представленный в Метафизике Δ. Действительно, уже в первой главе, в которой Аристотель анализирует свои собственные слова, можно найти как анализ разных значений слова «начало», так и анализ специфического значения слов «господство» и «исполнение служебных обязанностей». В этом есть весьма поучительный для нас момент: мы теперь понимаем, что «принцип» – это не просто исходный пункт (бытия, становления и в особенности познания), который оставляют позади себя, но и то, что актуально на протяжении всего пути. Сущее по природе, которое имеет начало kinesis в себе самом, не только само по себе начинает такое движение (без толчка извне), но и «может» это сделать. Тем самым подразумевается, что оно может сохранять покой, т. е. оно управляет своими движениями. Так, у животного есть свой способ передвижения, и растение тоже имеет «начало» в себе самом, что и позволяет ему сохранять жизнь. Поэтому оно должно иметь anima vegetativa. Бытие сущего по природе – это его «подвижность». Она включает в себя как движение, так и покой”.

        Like

        1. Щось, мені здається, він гонить, той Ґадамер :)… Або все-таки перекладачі – що саме вони перекладають латинським словом “принцип”?

          Це він про котрий з Гайдеґерових текстів про Арістотеля?

          І це Гайдеґер каже, що термін архе ввів Арістотель, чи це творчість самого Ґадамера? Бо ж Гайдеґер говорить про архе тон онтон то апейрон Анаксімандра, та й Арістотель про це теж знає… Хоча, в принципі, якщо то Гайдеґер каже, то він мабуть має на увазі, що в Анаксімандра архе ще не було філософським, тобто метафізичним терміном, а в Арістотеля – вже було…

          Одним словом, багато питань…

          А про своє враження він Ґадамера – не знаю, чи вже раніше колись давно щось про це тобі казала, чи ні, – пізніше напишу, бо зараз в мене під дверима стовбичить студентка – буде пробувати торгуватися за оцінку і пробити мене на жалість (вона не знає, що я знаю, що вона здала мені списане з інтернету) – то мені треба набрати незворушного вигляду :).

          Like

          1. нічого він не гонить, там залапкований “Prinzip” в оригіналі стоїть http://moskalets.files.wordpress.com/2013/03/prinzip.jpg; йдеться про те, що Арістотель почав використовувати обігові слова у термінологічному сенсі; просто там не вказано, де саме Гайдеґґер говорить про це, в котрому саме тексті, тому я не можу з’ясувати 😦 він каже, що Арістотель почав вживати “архе” як термін, а в “Метафізиці”, де є каталог понять, можна знайти власноручний Арістотелів аналіз різних значень цього слова. по-моєму, все ясно, до чого тут перекладачі? вони напартачили в інших місцях..

            я прекрасно знаю, що Ґадамера ніхто, окрім мене – і пана Мартіна – не любить, бо він педантичний і скрупульозний; але він кришталево ясний і добре пояснює чимало меандрів учителевої думки; інакше Гайдеґґер не посилав би за роз’ясненнями “Джерела мистецького твору” саме до його статті – і не пиляв би з ним дрова 🙂

            Like

            1. ггг я тебе роздраконила 😉 не знала, що ти його так любиш 🙂 а про пана Мартіна – то кого ж йому іще любити було – он він Ганну Арендт теж любив, і так любо з нею балакав, а вона його ніц не розуміла 🙂

              то в тебе двомовне видання? клас, люблю їх…

              я з того всього полізла шукати тих “греків” в інтернеті, не знайшла ні німецькою, ні англійською, а гроші платити за Гадамера рука не піднімається, тим більше, що три його інші статті про Гайдеґера в іншому збірнику є, який я колись давно по молодості купила 🙂 Треба було сьогодні в бібліотеку сходити по нього, але я не спромоглася, надто пізно вже було…

              я тобі зараз точно скажу, де Гайдеґер про це говорить – навіть сторінку вже тобі знайшла – це Vom Wesen und Begriff der Φύσις. Aristoteles, Physik B, 1 (1939 року), починаючи з 247 сторінки Wegmarken (якщо в тебе нема – свисни, я тобі вишлю, там правда жахливо необроблений скан, сторінки не поперевертані навіть, але краще ніж нічого. я маю паперовий, то його й читаю. і англійський переклад теж в мене є електронний) – от власне точно те, що Ґадамер переповідає.

              Так от, там ні разу нема слова Prinzip (в Гайдеґера), і бути його там не могло ніколи, бо Гайдеґер принципово(!) не користувався би латинським терміном в лекції про греків. Чому – написано в питанні техніки (про те, що сталося з грекою, коли її переклали на латину). Те, що Ґадамер цього не розуміє, тільки ще раз підтверджує, що він гонить ;).

              Пам’ятаєш, я тобі розказувала про свою розмову з Семом про те, під яким я була гнітючим враженням, коли десь в книгарні чи бібліотеці перечигортала його листи до Ганни Арендт, а заодно і до Ясперса, і зрозуміла, що йому насправді зовсім ні з ким було поговорити? Так от, Ґадамер з тої компашки ніяк не вийняток – в нього все так ніби зрозуміло, бо він то все під себе спрощує, але при тому власне Гайдеґера там мало що залишається, і така його апологетика, хай навіть може і з найкращих міркувань – більше шкодить, ніж допомагає.

              Like

              1. ні, в мене не двомовне видання, я на книжках Ґуґля знайшов оригінал…

                Знаєш, я припускаю, що Ґадамер має на увазі доповідь “Кінець філософії і завдання мислення” GA 14, бо сторінкою вище він посилається на неї. Доповідь починається словами: “Метафізика мислить суще як суще способом обґрунтовуючого уявлення.Це так, позаяк буття сущого з самого початку філософії і за посередництвом цього начала проявилось як основа (архе, айтіон [там грецькою, але тут вона не відображається], принцип”. А потім далі про методи Декарта і про Гуссерля, який присвятив визначенню “принципу всіх принципів” окремий параграф у “Ідеях до чистої феноменології і феноменологічної філософії”. Очевидно, залапковуючи той “Prinzip”, Ґадамер вказує на власну рефлексію над викладеними там міркуваннями Гайдеґґера. Хоча я не до кінця певний, бо в тому арістотелівському контексті така перекидка була би надто крутим сальто, а Ґадамер їх не любить… У цій доповіді, між іншим, кілька разів повторюється слово “кібернетика”, а “кібернетичний” вживається як синонім слова “технічний” 😉

                Wegmarken маю, правда, теж жахливий скан, подивлюся! та я й без того десь у Гайдеґґера зустрічав садистську розправу над поняттям принцип, не згадаю, де, тому не дивуюся, що ти одразу дибки стала 🙂

                Але ти повинна зважити, що до Гайдеґґера мене привів саме Ґадамер; і я йому до смерті залишатимуся за це вдячний.

                Like

                1. Угу, подивися Wegmarken – там майже слово в слово те, що Ґадамер переповідає, це точно звідти, крім того то відомий центральний текст (його Сем дуже любить – пиляв мене кілька разів, щоб я прочитала).

                  Про критику принципу – мабуть в Der Satz vom Grund…

                  Ну так, якби я почала згадувати, хто мене до Гайдеґера привів, то би могло погано скінчитися 🙂 – про вдячність до смерті не може бути мови 🙂

                  На добраніч! 🙂

                  Like

                  1. ну, так, це явно та стаття, дякую; маю її перекладену; власне, Ґадамер теж згадує про неї на початку свого тексту (“Все более поздние публикации Хайдеггера, связанные с его отношением к грекам – начиная со статьи об Анаксимандре в «Holzwege», – уже не достигали той степени сплавления горизонтов, которое в ранних работах было доведено почти до идентификации. Исключение здесь составляет статья о physis y Аристотеля – попытка с радикальной решимостью возродить аристотелевскую мысль о physis и тем самым отграничиться от новоевропейского наступления на «природу», осуществляемого современной наукой. Вполне очевидно, что Хайдеггер здесь опирался на свои ранние исследования”) – але окрім неї зачіпає ще багато текстів, які пов’язують Гайдеґґера з греками, починаючи з тих ранніх феноменологічних інтерпретацій Арістотеля; просто він намагався охопити цілий цей грецький сюжет у його розвитку (кінезисі, м’яко кажучи 🙂 – ну, а горизонти плавилися 😉

                    Like

                    1. А що він має на увазі під цим: “уже не достигали той степени сплавления горизонтов, которое в ранних работах было доведено почти до идентификации”? Сподіваюся, не те, що я подумала, бо зараз доведеться стримуватися, щоб знов дибки не ставати, фиркаючи, і гребучи копитом 🙂

                      Like

                    2. ггг, я знав, знав, що ти це грізно спитаєш у підступного самурая (бо міг би й не ризикувати життям, наводячи ту цитату) 🙂 як це: що він має на увазі? те й має, що фрайбурзькі горизонти краще з грецькими сплавлялися, ніж марбурзькі 😉

                      Like

                    3. я теж не сумнівалася у відчайдушній відвазі самурая 🙂 тобто навзаєм 🙂

                      тільки то мабуть навпаки про фрайбурзькі і марбурзькі горизонти, бо ж марбурзькі були перед фрайбурзькими, їх ніяк до пізніх не зачислиш…
                      мабуть він до марбурзьких нерівно дихає, бо то був період його учнівства, а що після того – то він вже й не зрозумів 🙂 (ггг, не стрималася, щоб не штрикнути)

                      то це на його думку добре чи зле, що ранні горизонти з грецькими сплавлялися, а пізні – ніби-то ні?

                      в мене, між іншим, є оригінальна теорія (справді, ні разу не бачила, щоб про це хтось говорив, але я не надто фільтрую літературу, тому могла десь і пропустити щось подібне) – так от, теорія така, що Анаксімандрове “то хреон” – я на вордпресі частину виклала по то хреон – насправді настільки резонувало з Гайдеґером (в тч пізнім), що самопальний переклад цього слова з’являється часто і густо в нотатках на полях до його найпізніших текстів. То оця моя теорія тоді в якомусь сенсі протилежна то Ґадамерової. Я можу погодитися, що усвідомлення себе і своєї думки, на відміну від “греків”, особливо “метафізичних”, так само як і на відміну від Ніцше, починає виразно проявлятися під кінець тридцятих, коли він читає всі ці грецькі лекційні курси. Але все одно, це не значить, що резонанс із греками (особливо ранніми, неметафізичними) тоді послабився – може якраз навпаки.

                      тому я й питала, що він має на увазі про те сплавляння горизонтів, і як саме це подає 🙂

                      Like

                    4. ні, він спочатку у Фрайбурзі був -“After the war, he served as a salaried senior assistant to Edmund Husserl at the University of Freiburg from 1919 until 1923”. Саме до того періоду може належати Ґадамерова родова травма 🙂 а потім Марбурґ, а тоді знову Фрайбурґ…

                      про то хреон мушу подумати..

                      Like

                    5. нє-нє, він же виразно каже що стаття про Арістотеля – вийняток серед “пізніших” – а це 39 рік, тобто Фрайбург (так, де тут смайлик з висолопленим язиком?)

                      Like

                    6. про то хреон – я там на вордпресі не дописала власне цього, але він в пізніх нотатках на полях пише Brauch поруч з Ereignis

                      Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s