Мій вчитель музики

Раз вже я стільки про це останнім часом пишу, то мабуть пора би вже дати вам послухати.

Це ось зі всього ютюбного мені найбільше подобається, хоч я тої композиції вживу ні разу не чула. Це запис 97 року, коли ще всі були молоді :)… Відеоряд вони туди поставили з медитаційного туру того року, так собі, але не сильно заваджає. В другій половині другого відео час від часу показують як він співає. Ага, а море (тобто океан) в Ґанапатіпуле в другому кліпі – ми туди їздили всією академією на семінар зі всіма студентами і вчителями – класно було, і тепер, останнього разу, я теж тут на кілька днів попала на Різдво – це також особливе місце…

Кліп (чомусь дивно якось розрізаний на дві частини):


А тут ось його власний один бандіш – напів тарана (він тут досить сильно захриплий, але набагато більше в свому стилі, ніж в тому першому баджані Кабіра, хоч, як я вже казала, мені тамтой більше до душі).

Цю композицію в разі Малькаунс він нас навчив, і, треба сказати, ми від неї добряче тащилися, але я минулого літа переслуховувала версії Малькаунса великих майстрів, і хоч я в цьому мало що розумію, в мене склалося враження, що Малькаунсу нашого вчителя Аруна Апте бракує легкості і якоїсь ніби шовковості, виточненості і м’якості, що присутні, як мені здалося, в Малькаунсі майстрів.
Спочатку він співає мантру Аді Ґуру, а потім власне сам бандіш – це так називається класична вокальна композиція (чи один з видів) в Північно-Індійській класичній традиції. Перша частина (таном та на а на та дере і тд) – тарана, це така форма класичного вокального вираження коли співаються склади, які нічого не значать – це як співати “тарам-пам-пам” чи “тру-ля-ля”, тільки вишуканіше. Друга частина (саба сахаджана дхяна дгарата і тд) – то вже, власне кажучи, повноцінні слова.

Ось слова в моєму тодішньому зошиті:
Malkauns Tarana

19 thoughts on “Мій вчитель музики

  1. мені спів з того другого кліпа найбільше подобається; а чому він помер? він же ще зовсім не старим виглядає… може, ти й писала про це, а я пропустив?

    Like

    1. З другого – то з останнього, чи з перед-останнього?

      Йому 59 років було, коли помер – тяжко сказати, чому… Час прийшов?
      Офіційна причина від чого помер – “acute chest infection”, а що воно насправді значить – хто його зна…

      Ні, ти не пропустив – я про це не писала, бо воно якось мало що значить. Тобто, для мене багато що, але для інших – навряд. В нього дуже гаряча і експресивна натура була. Ну і посада в нього була така, що багато вимагала енергії, харизми, і талантів (в тому числі політичних), – он йому вже три роки не можуть знайти заміну – щоразу якийсь новий джигіт береться, але більше кількох місяців, я так розумію, не витримує – ще як я взимку була в Індії, то був якийсь, я його навіть десь мельком бачила, а зараз вже ніби знов нема там начальника. Там таке місце, що для того щоб там протриматися, треба бути кришталево чистим у всіх аспектах, інакше воно просто викидає тебе геть, – ну, ти читав в попередньому пості, для праведника – тече нектаром, а для грішника – кров’ю і костями. А скільки з нас таких, хто дійсно праведник наскрізь?

      Like

      1. з передостаннього, там, де Ґанешу малюють..

        ну, так, “час прийшов” – це, очевидно, найправильніша відповідь – і саме у формі питання; чомусь згадав, як Римарук завжди казав, що помре у 50, так воно й сталося.

        Like

        1. Так, перший і другий – це та сама пісня, наскільки я розумію, – просто початок і продовження.

          Ці традиційні композиції – вони мабуть самі по собі “заряджені” настільки, що співають співаком – це ж Кабір! 🙂 Я від нього (свого вчителя) ще кілька пісень такого калібру чула, але записів, навіть просто аудіо – ні.

          Найкраще було перші кілька тижнів, коли в нього крім мене більше студентів не було, то після години, чи скільки там, уроку, коли він бачив, що я вже всьо, більше ні на що не спроможна, казав “Тепер я буду співати” – і відривався собі на повну – то була дійсно сила – сидиш там і втикаєш як баран, чи то пак вівця, на нові ворота раю :). Може я колись ті свої записи переслухаю – але там жахлива якість комп’ютерного мікрофона без жодного настроювання, ну то це слухати приблизно так само болісно як дивитися домашнє відео 70х :).

          Like

        2. Про Ґанешу – він одного разу десь вже під сам кінець мого пребуваня в Вайтарні мельком співав щось, я думаю, про Ґанешу, хоч насправді там фіг розбереш на слух, але в мене по настрою чомусь така асоціація була, що то було про його відрубану голову – сила була силенна – може я колись виріжу той куточок свого запису і дам послухати. Вони в мене, нажаль, всі в .wma форматі – то тепер з моїм переходом на мак це все якось треба конвертувати, або “вручну” на компі слухати.

          Like

    2. Якраз збиралася запостити тобі пост, питаючи, де ти пропав, і чому так тихо :). А тоді подивилася на дату останнього коментаря і зрозуміла, що “давно” і “довго” категорії особливо суб’єктивні, бо, виявляється, цілком недавно то було :).

      Like

      1. ти зараз будеш сміятися, але я читав “Тімея” 😉 причому корчився у пароксизмах люті – одне, як можна бідних дітей примушувати читати таку муть в оригіналі; а друге – шо курив ентот автор? там таааакі перли, що Далі би плакав, сюр, суцільний і безпробудний; коротше, я даю 90%, що то не Платон писав; або ж якщо Платон – то вже старенький зовсім і в нього в голові повисихало.. 😦

        Like

        1. Ггг 🙂 Я так і подумала, що ти в якийсь текст занурився глибоко, правда не передбачила, що то був тімей, хоч могла би здогадатися :).
          Може там переклад поганий? Чий переклад? Чи то російський?
          Ти будеш сміятися, але я це діло ніколи навіть не відкривала :), як і багато чого іншого :))) От жахлива освіта, га?

          Like

          1. А чого ти вирішив, що дітей хтось примушує – може вони то самі із задоволенням читають? Чи я щось пропустила? :)))

            Like

            1. я не думаю, що Оксанка для власного задоволення читала, то мусово, мабуть; я жахнувся, коли уявив, як воно в оригіналі звучить тєжко…

              Like

          2. ну, так, російський, Сергія Аверінцева, трохи, як завжди православний, але стерпний; ні, там біда з автором, клініка цілковита, щось на зразок старечого слабоумія; тварини походять від людей і т.д.; є якісь цікаві зблиски, розсипані по тексту, перші сторінок 20 (якраз ті, що Оксанка згадувала, де деміург вдивляється в досконалий образ і творить світ, отже, світ за визначенням не може бути поганим і т.д.) теж нічого, а далі раптом усі, включно з Сократом десь щезають і Остапа, тобто Тімея, понесло, причому починає він про чесноту, притаманну афінянам, продовжує створенням світу, якась нездорова зацикленість на трикутниках (це в нього щось на кшталт сутнісних атомів) – а закінчується все тим, що у нас живе звір, тільки в чоловіків він назовні, а в жінок усередині, брєд, брєд, почитай бодай пару останніх сторінок.

            Like

            1. ггг 🙂 матеріал для театральної вистави, якоїсь фантасмагоричної, га?

              нє-нє, я пас читати брєд – вірю тобі на слово, та й в мене вдома нема Платона взагалі – був один збірник товстий подарований, але щось я його не бачу – мабуть позбулася кілька років тому.

              кажеш, нам пощастило, що Гайдеґер до кінця (принаймні до кінця писання) залишався при світлій голові? 😉

              Like

            2. Так, пішла в інтернеті кінець прочитала – про “звіра” там все логічно – може то православність перекладу збила тебе з пантелику – він говорить про тваринність статевого потягу, намагається пояснити якось фізіологію, і тоді логічно, що в чоловіків статевий орган назовні, а в жінок всередині. Хоча трохи брєд, але може то Платон розважається? З того єдиного, що я трохи вдумливо читала Платона, в мене склалося враження: що різні персонажі в нього мають свої стилі, і свої ж виразні причуди, глюки всякі і з деяких з них Платон виразно стібеться – то може він і з Тімея стібеться також?

              “On the subject of animals, then, the following remarks may be offered. Of the men who came into the world, those who were cowards or led unrighteous lives may with reason be supposed to have changed into the nature of women in the second generation. And this was the reason why at that time the gods created in us the desire of sexual intercourse, contriving in man one animated substance, and in woman another, which they formed respectively in the following manner. The outlet for drink by which liquids pass through the lung under the kidneys and into the bladder, which receives then by the pressure of the air emits them, was so fashioned by them as to penetrate also into the body of the marrow, which passes from the head along the neck and through the back, and which in the preceding discourse we have named the seed. And the seed having life, and becoming endowed with respiration, produces in that part in which it respires a lively desire of emission, and thus creates in us the love of procreation. Wherefore also in men the organ of generation becoming rebellious and masterful, like an animal disobedient to reason, and maddened with the sting of lust, seeks to gain absolute sway; and the same is the case with the so-called womb or matrix of women; the animal within them is desirous of procreating children, and when remaining unfruitful long beyond its proper time, gets discontented and angry, and wandering in every direction through the body, closes up the passages of the breath, and, by obstructing respiration, drives them to extremity, causing all varieties of disease, until at length the desire and love of the man and the woman, bringing them together and as it were plucking the fruit from the tree, sow in the womb, as in a field, animals unseen by reason of their smallness and without form; these again are separated and matured within; they are then finally brought out into the light, and thus the generation of animals is completed.”

              Like

              1. що це за погляд на жінок?! що це за створення коней і вужів з людей? ні, ти мене не переконаєш, це логіка параної; ти би на початку почитала, як бог створював душу, як він її ділив (там всуціль дроби!) – і все таким занудним педантичним тоном, аж верне; він там був, коли бог ту душу створював чи космос? а раз не був, то чого триндить? там взагалі обґрунтування методу з ніг збиває – “Настаивать на том, что сказанное нами — истина, мы отважились бы разве что с прямого дозволения бога; но правдоподобие нами соблюдено, это мы можем смело сказать уже сейчас, а тем более имея в виду наше дальнейшее рассуждение”. Правдоподібність! воно на голову не налазить, у ескімоських шаманів, мабуть, кращі уявлення про те, для чого існує серце, печінка і селезінка, а йому достатньо. Ні, або в старого висохло в голові, або ж це не він писав, а якийсь бездарний учень (я, власне, більше до цієї версії схиляюся). І це після “Бенкету”, “Федона”, “Федра” – та в нього купа прекрасних, бездоганних діалогів! причому діалогів, а не цієї одноманітної монологічної муті.

                Like

                1. гггггг, нє, я про це не сперечатимусь – я в цьому ділі взагалі нічогісінько не розумію, бо для мене нудніші за Платона хіба що Арістотеть і Тома Аквінський 🙂

                  хоча ластівочки створені з неприземлених людей – погодся, якась доля божевільної логіки в тому є 🙂 гггг

                  але чому ти так зразу відкидаєш мою версію, що може Платон просто з Тімея стібеться? мені цих кілька абзаців, які я прочитала нагадали Арістофана з Бенкету, тільки божевільного, а тому гіпер-серйозного в своєму божевіллі – може там був в них якийсь божевільний вуличний проповідник параноїдально-містичного спрямування на ім’я Тімей, від якого після 5 хв. розмови всі просто втікали, включно з Сократом, а він цього навіть не помічав і продовжував далі свій монолог?

                  Я такого одного в інтернеті знала була – він час від часу до нас на майдан приходив, був одним з моїх улюблених персонажів, хоч всі решта від нього жахливо плювалися, оце як ти від Тімея плюєшся 🙂

                  гггггг (ще раз повторила шкірення для підкреслення несерйозності свого ставлення до всієї цієї ситуації)

                  Like

                  1. слухай, а це ідея! (я навіть зубами перестав скреготіти від несподіванки :)) гіпер-серйозний у своєму божевіллі – напрочуд влучно сказано, повністю той “діалог” характеризує 🙂 але щоб так довго (близько 90 сторінок) стібатися, то це теж треба неабияким садистом бути.. ну, і який же придурок той Віндельбанд був, коли назвав цього Тімея одним із найзріліших творів Платона! коротше, мушу полазити по давніших джерелах, по неоплатоніках якихось абощо, може, вони щось пронюхали на цю тему.

                    Арістотель і Тома – маєш рацію, навіть я їх не подолав 🙂 а от пан Мартін Арістотеля розібрав на складові, як тімеєвський деміург – грішну душу на запчастини 😉

                    Like

                    1. ну от бачиш, якби ти мій попередній коментар уважно і вдумливо прочитав – то зекономив би півтори години скреготу зубовного, який, між іншим, неабияк шкідливий :)))

                      ага, пан Мартін здається десь казав щось такого типу що для того щоб зрозуміти ніцше треба спочатку десять років штудіювати Арістотеля :). хоч може то я все переплутала…

                      Like

Leave a comment