Про Азійські аеропорти

Чекаючи автобуса в торонтському аеропорту…

Через гонгконзький аеропорт я буквально “пролетіла” – на виході з літака, несподівано для себе побачила китайця з папірцем з моїм ім’ям, він сказав, що проведе мене куди мені треба, бо часу мало, аеропорт заплутаний і люди часто губляться. Виявляється, він вчився кілька років в Торонті і в Отаві, хоч так зразу не скажеш, бо при всьому своєму досвіді, його акцент я ледь-ледь розуміла, та й то по кілька разів часом перепитувати доводилося. Не знаю, чи дійсно так складно буди б знайти куди йти без нього, але особливих вказівок по дорозі я не бачила, а там був міжтермінальний поїзд (їх тим два, один всередині, після проходження прикордонних формальностей, ну і для транзитників як я), а другий – ззовні, – то мене “наші” просвітили, які на добу зупинялися, щоб місто подивитися), плюс ліфти, коридори, ексалатори, і всяке таке. Хлопчик почекав, поки мені видали новий boarding pass, доправив мене до останньої перевірки і розпрощався, а біля літака вже сиділи “наші”, з якими в мене випадково був той самий рейс в Манілу, то я вже навіть не побродила навколо, а сиділа з ними до відльоту. Поверхове враження приємне – красиво, просторо, дуже чисто, пахне чомусь квітами, крім як біля туалетів, де смердить хлоркою (всередину заходити не довелося, тому не знаю, як там).

Манільський аеропорт по прибутті справив приблизно таке ж гнітюче враження як львівський кілька років тому (до ремонту) чи внутрішній термінал Борисполя десь в серпні – жарко і волого, місцями накурено, натовп, “ручне” регулювання, кому куди йти (яким чином регулювальник розрізняв, хто філіпінський фгромадянин, а хто просто китаєць, кореєць, чи індієць, для нас так і залишилося загадкою). Для заробітчан :), ну і просто тих хто за кордоном працює, дійсно є окрема іміграційна черга, а також графа в деклараціях. На відміну від українських прикордонників (та й просто людей) філіпінці в сферах державної служби і обслуговування всі!!! гіпер-чемні, спокійні, і приємні (принаймні до іноземців).

На відльоті аеропорт справляє протилежне враження (а може просто справа була в тому, що відлітала я досить рано, і він просто ще не встиг розпаритися на сонці?
Сам аеропорт трохи дивний тим, що там багато (десь 5?) маленьких терміналів, і вони всі далеко один від одного, тому, пройшовши до gates (як це по-українськи називається? – давно не була в Борисполі) робити там дійсно нема чого, крім як одити від компів до розеток і назад. Вайфай лише з телефонною активацією (в такі моменти починаю подумувати, чи не завести собі нормальний телефон, з ромінгом, який дійсно працює, але аеропортний вайфай – недостатня для мене причина, тому щоразу вирішую почекати вагоміших). Зате є кілька нормальних компів, з яких за потреби можна зайти (ні в мумбаї, ні в делі нічого такого, здається, нема, і взагалі, не буду про сумне, бо індійські аеропорти програють за всіма параметрами). Єдине більш-менш пристойне на вигляд кафе чомусь “французьке”, є ще кілька кіосків, в тому числі один з якимись хотдогами, але вони якісь страшнуваті. Сигари, як я вже писала, кілька відділів з якимось глобалізованим мотлохом, ну, все те саме, що у всіх безподаткових магазинах, та й все. Курилка з автоматичними дверима, які поборюють сам принцип відокремленої курилки, бо більше часу відчинені, ніж зачинені (тут я схвально відмітила собі цюріську курилку з дверима на клямці).

Банґкокський аеропорт особливо красивим не назвеш – це вам не Гонґ Конґ, і все-таки тут просторо, височенні стелі, і взагалі багато всього (суттєво більше, ніж в Манілі). Основна будівля своїм неприкрашеним бетоном неприємно нагадує Йорк (мій уні), може десь в ті самі анти-естетичні ранні сімдесяті будувалося. Зате відгалуження, до яких паркуються літаки – довгі шкляні ковбаси, “перемотані” в обидва боки по спіралі сталевими трубами (ггг, хтось зрозумів, як це виглядає? Спеціально знимки не зробила). Зовні воно страшнувате, але всередині скло-метал і неприємна трубоподібна форма трохи пом’якшуються натягнутими попід стелею полотнищами – мабуть це для збільшення тіні – взагалі слабо зрозуміло, який сенс (крім естетичного) в такому гарячому кліматі будувати шкляні термінали повністю відкриті до сонця але крім індійських, всі решта три азійські термінали, через які я цього разу літала – саме такі). Охолодження, і в Банґкоку, і в Манілі – локальне, не глобальне – стоять подвійного призначення пристрої, охолоджевачі і задно звукові колонки, тобто якщо сісти навпроти то і прохолодніше, і оголошення чути (бо в інших місцях – і жарко, і не чути нічого).

Вибір як харчувальних місць, так і загального шопінгу тут набагато більший, ніж в Манілі, мабуть ніж в Мумбаї теж. Вайфай безплатний є, пароль на годину можна взяти в обмін на своє ім’я і номер паспорта, які, втім, ніхто не перевіряє. Оскільки ми там застрягли на 5 годин довше, ніж планувалося, я брала інтернетний пароль три чи може навіть чотири рази. Офіційні чиновники прохолодно-чемні, зате надавачі послуг, включно із працівниками авіаліній, – з проблемним ставленням (чи як перекласти в цьому випадку attitude), – на межі легкого хамства, причому зовсім небагато треба, щоб вони ту межу переступили – це вам ніяк не філіпінці, а скорше як індійці.

Коли нам видали ваучери на поїсти, спочатку одна працівниця тайської забігайлівки запевнила мене, що вони ваучери беруть, а потім як я вже свою рибну юшку вихлебтала, виявилося, що таки не беруть, бо ваучери тільки на Burger King, Dairy Queen, і ще якусь кав’ярню для принцес мабуть. На щастя в кав’ярні продавали манго, то я їх цілих три штуки на ваучер купила щоб не викидати, бо їсти вже було несила, тим більше при такому нездалому виборі. Збиралася в Цюріху на сніданок їх з’їсти, але була неголодна, і бавитися з ними неохота було, побачу, як додому доїдуть…

Досить мабуть про аеропорти…

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s