For He’s a Jolly Good Fellow

Дорогому з нагоди перемоги над числом 44, – інтразійський додаток до цього поста:
http://kerbasi.livejournal.com/2012/03/07/

IMG_0564
IMG_0565

IMG_0566
IMG_0567
IMG_0568
IMG_0569

Advertisements

14 thoughts on “For He’s a Jolly Good Fellow

    1. Сподіваюся, вам сподобалася історія про громадянку космосу :).

      Насправді дуже цікаве ледь-помітне обожествлення, чому теж трохи сприяє сам формат комікса – в них чомусь комікси стали страшно популярними, і (поряд з телесеріалами) була ціла величезна серія коміксових книжок для дітей з переказом пуран, епосів, і всієї решта духовної спадщини – там було все про всіх богів, святих, і т.д.

      Я не знаю, чи крім Америки, ще десь в світі була така шалена популярність коміксів, і таке масове їх продукування, як в Індії, але в Індії ця вся маса була традиціоналістська за своєю суттю, а не революційна, як в Америці (хоч може я про Америку помиляюся).

      Цей власне комікс, звичайно, страшнуватий, бо це дитячий журнал за 10 копійок, але зате тут нетрадиційна феміністична тематика, ну і інші культурно-виховальні “комплекси” проступають, в т.ч. шалена любов до нових технологій, про яку я вже колись раніше говорила.

      В мене теж цього року буде подолання квадрата, перехід в тетраедр (це якщо перша цифра позначатиме кількість кутів в кожній площині, а друга – кількість площин пірамідки – хоч це не традиційна форма запису, а так, притягнута мною за вуха :). В будь-якому випадку, я тішу себе можливістю виходу у вертикаль :).

      Like

      1. Гарний комікс! Нагадує дитячу літературу дитинства і юності моєї мами (1950-ті роки). Тоді також був навколотехнологічний пафос, а діти (начебто або дійсно) мали марити технолоніями, зокрема космосом. У цьому сенсі моє дитинство було безбарвним, вже ідеологи, здається, самі не знали, до чого моє покоління закликати,тому я любив стару дитячу літературу і виріс з частинами свідомостіі, дещо зміщеими у часі.

        За межами Заходу комікси ще шалено популярні в Японії (манга).

        3D краще за 2D (це про квадрати-тетраедри) :-))

        Like

        1. Ага, так, про мангу я забула зовсім – мабуть тому, що мало звертала увагу на Японію загалом, і крім кількох фільмів Міязакі, нічого більше з сучасного не бачила взагалі…

          Там нижче Некрашевич каже що франко-бельгійська якась традиція коміксів теж існує – про таке я б ніколи сама не здогадалася…

          Для 3Д ще ж треба окуляри спеціальні, інакше що 3Д, що 2Д – ніякої різниці. Тобто знання про перехід в 3Д буде доступне лише втаємниченим. :)))

          Like

          1. Точно! Як же я міг забути французькі комікси! Колись пробував французьку мову по коміксах в “Юманіте” (газета комуністів – продавалася в СРСР). Там на цілі развороти комікси були. А ще в когось з однокласників була збірка коміксів з якихось фільмів, так я з них на кальку (такий напівпрозорий папір для копіювання креслень) перемальовував сцени з бійками. Це мій 7 клас, 14 років.

            Like

            1. Так, друзі, в мене коло замкнулося – згадала розмови своїх індусів про їхні улюблені комікси дитинства – один навіть собаку свого назвав на честь персонажа, погуглила, і що б ви думали – французькі (виявляється, навіть я бачила десь колись) – це я про Asterix.

              От ніколи б не подумала, що феміністичний пост про громадянку космосу породить таку легку і цікаву розмову – в мене навіть притупилося відчуття останньої чверті місяця…

              Дякую, вам, хлопці, і гарного вам тижня!

              Like

      2. Крім Америки і Японії давня і солідна культура коміксів (під назвою Bande Dessinee) ще існує у франкомовних країнах (у Франції і Бельгії). Але кожна країна має свої особливості у цьому відношенні. А про індійські комікси я до вашого допису нічого не знав.

        Like

        1. Отут можна подивитися повну колекцію тих традиційних індійських коміксів і скласти собі враження про тематику:
          http://collections.amarchitrakatha.com

          Я їх всього штук 10 мабуть переглядала, може й менше, в основному з першої категорії (епоси і міфи), хоч зараз подивилася, що там в другій категорії, і з першого погляду знайшла кілька штук, які б із задоволенням почитала – про Rani of Jhansi це така була в них славна “княгиня”, яка очолювала повстання проти британців на початку 19ст. і загинула 30-річною в бою, і про Шіваджі Магараджа – цей в середині 17 століття успішно воював проті муґгалів і заснував імперію маратів. Загалом кажуть що там було кілька проколів (невдалих коміксів), але небагато – всього 300 штук видали, це тільки в цій серії.

          Крім того ще видавали купу всякого іншого, але прославилася власне ця серія, на ній виросло ціле покоління індійських дітей – коли (якщо) вони почнуть продавати електронні версії, я їх точно куплю, може і всі триста скопом. Паперові мені просто ніде тримати, ну і платити за пересилку паперу через океан ніяк неохота.

          Вікіпедія каже, що комікси ці заглохли (це відносне поняття, звичайно) через телесеріали і комп’ютерні ігри.

          Like

          1. Подивився на обкладинки і на статтю у Вікіпедії про видавництво. Чомусь у головній статті Вікіпедії про комікси про індійську традицію чомусь нічого не написано.

            Електронні видання коміксів навіть на Заході тільки починають з’являтися, здається, хоч я цим не дуже цікавився.

            Like

            1. Я знайшла вебсайт цих гавриків через вікіпедійну статтю Indian comics, то там про них написано таке:
              “The second phase in the late 1960s came in the form of Amar Chitra Katha (literally translated as “immortal picture stories”), comics with hundred percentage Indian content.”

              Головна стаття вікі, дійсно на диво скупа, може вона мовчить про індійські, бо вважає їх вторинними, та вони такими і були – перші запозичені/перекладні з’явилися в 50х роках, а ці оригінальні – аж в 60х…

              З часом, думаю, перейдуть на електронку, – айпад вже зараз головна нянька для багатьох дітей, в т.ч. в Індії. Особливо коли зроблять айпад який не боятиметься соків, їжі, води і висоти.

              Like

    1. мене трохи бентежить, що вона не вдягнута, а також констеляція рук при медитації… 🙂
      я розумію, що настрій там якийсь апокаліптичний, але все ж традиціоналіст-консерватор в мені обурюється

      Like

      1. там історія починається як вона робить довгий солітарі ретрит у покинутій панельці в покинутомі місті.

        Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s