І ще ось сьогоднішній ранок – справа можна побачити винуватця тривожного настрою (тобто його рештки) – останній день, завтра вже без нього (амАвасья, про яку я вже давно обіцяю щось написати), а після завтра починається Наваратрі. От тільки мене, як людину якій з астрономії грозив трояк, хвилює таке питання: чому місяць зранку на сході? Там само де він був звечора кілька тижнів тому (є в попередньому пості одна вечірня знимка)… Я наївно думала, що вранці місяць має бути на заході…
thinking and thoughtlessness 
Місяць собі повільно крутиться навколо Земля швидше крутиться навколо осі (десь у 28 разів повільніше). Тому вранці він може бути в різних місцях. Все залежить від фази. Якщо місяць повний – то він проти сонця, а тому на вранці на заході. А коли серпиком, то він з того ж боку, де сонце, тобто вранці на сході.
LikeLike
О, дякую, а то явже аж почала була сумніватися, чи в нас тут не Труман-шоу :), особливо з цими спецефектами в небі по кілька разів на тиждень…
LikeLike
я ж тобі казав, що в тебе вікна на Захід виходять, а ти “на схід, на схід” 😉
між іншим, мій feedly потрактував цей твій пост як Greatest :)http://moskalets.files.wordpress.com/2013/10/greatest.jpg
в останню чверть Місяць пізно сходить – і, відповідно, пізно заходить – десь аж по обіді; він старенький, кволий, ледве дибає, тому нічого дивного, дивно, як ти цього раніше не зауважувала…
LikeLike
Захід на сході 🙂
Про павука виклала, як і обіцяла, вім минулого літа писав майже про те саме, що і я, тільки з іншим наголосом, може тому він дав мені цей власне зошит…
А чого він вирішив, що він greatest? Вгадай, як моя вулиця тепер називається 🙂
А що дивного, що я не помічала – я ж в підвалі жила, без місяця 🙂
LikeLike
а, точно, я забув про той підвал; думаю, ти теж скоро забудеш – стільки нових, свіжих і красивих вражень 🙂
не знаю, чому feedly так вирішив, я коли їхав до Келії, то ще такого сортування не було 🙂 ну, але всі ці зарази інтернетові чітко знають, що ми читаємо в першу чергу, чому віддаємо перевагу, так що, очевидно, і цей скумекав 🙂 вулиця? важко сказати, може, яка-небудь Queen Street абощо 🙂
LikeLike
Вулиця називається Superior 🙂
LikeLike
о, так розкішна назва! ех, ну чому, чому у ЖЖ нема кнопки “лайк”… 😉
LikeLike
я думаю, це референс до одного з Великих озер – Lake Superior, недалеко від якого, а також безпосередньо на якому “мій” художник малював (ну чи скечував) більшість картин, про які я пишу дисер – треба колись туди вибратися, сем казав, що там офігєнно і навіть раз мені якусь знимку звідти вислав був з коментарем щось типу “не міг тебе не згадати”.
LikeLike
я тепер коли бачу його картини (причому не тільки це Північне озеро, а взагалі його роботи з надзвичайно впізнаваним стилем), автоматично спрацьовує асоціація: “о, Чандріка щось написала” 😉 так звик до цієї аватарки…
між іншим, один з синонімів до superior як прикметника – uncanny 😉
LikeLike
ті три, з якими я найбільше працюю – то не конкретні місця, а скорше всього якісь “ідеальні” образи, але є кілька інших, власне з Lake Superior – можна погуглити, або попросити мене і я запощу 🙂 – а де ти їх, ті картини Гаріса, бачиш?
чандріка їсьть твій мозггггг :)))
LikeLike
ну, власне, що я кілька разів гуглив за картинами Гаріса, навіть ще коли в ЖЖ був, і коли листівку отримав, хотів на заставку собі в комп’ютері поставити, і був здивований, що вона така невеличка в оригінальному розмірі – це теж цікаво, що можна стільки відкритого і глибокого простору вмістити у 82,5 х 102,8 см, причому як майже інтимно близького – так і віддаленого, наче ностальгійний спогад…
так! так! чандріка, гайдеґґер, японія, чай 😉
LikeLike
нічого собі невелика – майже метр на метр 🙂 в наст тут є Моне десь 30см в ширину, ото я розумію невелика картина 🙂
репродукції слабкі всі порівняно з оригіналом, треба буде мабуть десь цього року вибратися її знову подивитися – вона в тій галереї за містом про яку я кілька постів тут написала була десь на початках, довго туди їхати… сподіваюся, вони її не зняли з експозиції…
мені якось в одному рядку з японією не надто комфортно 🙂
LikeLike
між іншим, бачиш, там на горизонті по самій середині смуга дерев, – от там десь за тими деревами, Семів острів, тільки він жив на протилежному його кінці. одне з того, за чим я шкодую, що переїхала сюди запізно, і не встигла запросити його сюди на який вегетаріанський обід – він би зацінив, і розповів би мені повно всякого цікавого про мій краєвид. ну і не тільки про це 🙂
LikeLike