Читали із студентами уривки Волстонкрафт, а саме, її критику феєрично-безглуздих педагогічних рекомендацій Русо, ну і мені згадалося освітня реформа Марії Терезії (я власне після того семінару із студентами, по дорозі додому, писала попередній пост, і власне тому мабуть Марія Терезія в тому пості з’явилася). Оскільки про ту освітню реформу я не пам’ятала нічогісінько, крім того, що власне там написала, то вчора принагідно полізла дочитувати про це у вікіпедії (а де ж іще – пошук за ключовою фразою нічого особливо не дав – видно англомовні джерела Марію Терезію не надто люблять.)
Так от, Галичину було анексовано до Австро-Угорщини при першому поділі Польщі в 1772 році, освітню реформу Марія Терезія запровадила в 1775. Згідно цієї реформи всі діти в імперії віком від шести до дванадцяти років, не залежно від статі, і всього решта теж, повинні були йти до школи. Тих хто протестував (батьків, я так розумію, які особливо протестували по селах – мабуть не хотіли відривати дітей від картоплі – привіт kerbasi ), Марія Терезія сказала садити в тюрму.
Тим часом, (дізналася про це на ФБ від моєї ліцейської вчительки фізики) міністерство освіти і науки кілька тижнів тому затвердило концепцію профільного навчанням старшій школі, з такими перлами як профільний предмет фізкультура (!!!), і заочне навчання в школі для села: “У сільській місцевості, за відсутності учнів для формування класу, профільне навчання може реалізовуватися за індивідуальними планами і програмами з метою задоволення індивідуальних запитів учнів, у тому числі за дистанційною формою навчання чи у формі екстернату.” – тобто нічого не робити, або “я пас курчата за селом” :).
Так шо, нема на них Марії Терезії і бабці Австрії…
Ось мені такий портрет її подобається, хоч він ніби-то десь років на п’ятнадцять раніший за освітню реформу:
thinking and thoughtlessness 
є і зворотній бік медалі – вибір домашньої освіти має бути відкритим:
http://life.pravda.com.ua/society/2013/11/11/142731/
http://korrespondent.net/business/career/3205962-nemtsy-behut-v-ssha-yz-za-zapreta-na-obuchenye-na-domu?utm_medium=newsnet&utm_source=www.pravda.com.ua&utm_campaign=inf411
LikeLike
Домашня освіта – це інше питання, мені йдеться про відсутність освіти взагалі, а не альтернативну відносно-якісну освіту.
Я трохи в курсі про це, як домашня освіта працює в Канаді, і маю приклади як успіху, так і провалу.
Я тільки за домашню освіту (а також інші альтернативи на основі домашньої), але для того, щоб вона працювала потрібна нормальна базова шкільна програма загалом, адекватні варіанти оцінювання (екзамени, тести), а також нормальна система підтримки домашньої освіти, особливо якщо йдеться про старші класи, де складніше забезпечити якісне навчання виключно на домашніх ресурсах.
Наскільки я розумію, цього всього в Україні зараз нема взагалі.
LikeLike
певні зрушення є і в Україні, про що йдеться за посиланням вище.
питання можна поставити ширше – чому вчить сучасна школа, яку дитину виховує?
LikeLike
Розумієш, ти говориш про меншість, я говорю про більшість. Мені здається, якою б не була школа, для більшості вона все одно дає кращі можливості, ніж домашня освіта, особливо коли йдеться про “сільську місцевість”, а меншість, якій батьки здатні забезпечити кращу домашню освіту, ніж в школі – це все-таки меншість, і радше виняток з правила, аніж правило.
Тут є ще інше питання, а саме питання інклюзивної освіти, яке зводиться на пси наголосом на домашній освіті.
LikeLike
як ти пишеш, Марія Терезія наказала кидати батьків, які не бажали віддавати своїх дітей до державної школи, в буцегарню. як згадано за посиланням вище, схожий принцип з гітлерівських часів діє в Німеччині, де домашня освіта поза законом.
має бути альтернатива. особливо, враховуючи те, що державна освіта – це гора, яка народжує мишу.
Махатма Ганді, приміром, був категорично проти державної освіти і всіх дітей виховував вдома (що, зрештою, не всім їм сподобалося).
LikeLike
По-перше, апеляція до методів 18 ст. – це було риторичне твердження, свого роду жарт.
По-друге, мені не йдеться про форму отримання освіти, а про факт її отримання в першу чергу. Думаю, Марії Терезії теж йшлося саме про це, і садити в тюрму вона наказували не тих батьків, які самі хотіли вчити своїх дітей, а тих, які не хотіли щоб їхня дитина витрачала цінний робочий час на те, щоб вчитися читати і писати. Я не певна, що їй йшлося власне про “державну” школу, йшлося про підвищення рівня писемності в країні. Якщо ти маєш якесь підтвердження того, що Марія Терезія була проти домашньої освіти (власне освіти, а не її відсутності) – будь-ласка наведи його.
Посилання на російську істерику про Німеччину фашистську смішне, – ну і що з того, що в Німеччині домашня освіта в основному нелегальна? В Швеції теж нелегальна з 2010, і що з того слідує – що там три роки дому до влади прийшли фашисти? Зато в Австрії легальна, а в Німеччині винятків в чотири рази більше ніж легальних випадків в Україні.
Я взагалі не розумію твого запалу, чесно кажучи, – ти дуже хочеш жити в Німеччині але не можеш, бо не хочеш щоб твоя дитина змушена була відвідувати погану німецьку школу (державну або приватну)? Ти хочеш навчити німців зі шведами, як краще жити і вчити своїх дітей? Чи тобі хтось заваджає вчити свою дитину так, як тобі того хочеться, в Індії чи в Україні, де домашня освіта цілком легальна? Про що ми тут взагалі сперечаємося?
Щоб стало зрозуміліше я ще раз повторю, я тільки за можливість домашньої освіти (особливо з австрійською поправкою),але це все одно меншість, мені ж ідеться про більшість, і про яку до дідька домашню освіту може йтися для БІЛЬШОСТІ учнів в СТАРШИХ класах в умовах сучасного українського села???
LikeLike
здається ти трохи пересмикуєш і намагаєшся перевести дискусію на особистий рівень. мені б цього не хотілося.
LikeLike
Ну привіт, а що робиш ти, коли ігноруєш, що я в кожному коментарі кажу, що я не проти домашньої освіти, але що мій пост не про це?
Не переводиш дискусію на особистий рівень, коли непрямо закидаєш мені симпатії до гітлерівських ідей? Чи може згадка про Ґанді (якого я дуже поважаю) має все нейтралізувати і наповнити святістю?
Це tuquoque з мого боку – так, я знаю, але мене сильно і дуже особисто зачепив твій попередній коментар про гітлерівську німеччину.
LikeLike
залишимо гітлерівські ідеї осторонь. те, що закон не було піддано денацифікації лише свідчить про те, що тоталітарний і демократичний німецький законодавець мислить однаково – дітей треба відібрати у батьків і давати освіту виключно за межами домашнього кола. доречі, в часи Марії Терезії це було кілька років – навчитися читати, лічити, отримати базову ерудицію. тепер же середня освіта триває 11 років – увесь період становлення дитини як особистості. як відбувається це становлення ми добре знаємо.
LikeLike
Ну, так мислить німець, ну і що? Зате австріяк мислить інакше (навпаки), і теж виникає питання “ну і що?”. Яким чином це стосується України де домашня освіта цілком легальна?
Крім того обов’язкова шкільна освіта теж не тотожна поняттю “відібрати дітей у батьків”. Обов’язковий час який, дитина (яка не прогулює) проводить в школі – це максимум 6-7 годин в день, мінус вихідні. Це чверть доби!!! Нехай дитина спить 8-10 годин, щонайменше стільки ж часу, скільки забирає школа, батьки якщо хочуть і мають час, можуть свою дитину виховувати, плюс вихідні і канікули.
І я ще раз повторю, я не проти домашньої освіти, де вона можлива, а тільки за, але мені йдеться не про домашню освіту, а про відсутність освіти чи погану освіту. Якщо державна шкільна програма нормальна, від того виграють всі, в тому числі ті діти, які вдома вчаться, якщо ж вона ідіотська, то страждатимуть від цього теж всі.
LikeLike
не хочу тебе жодним чином образити своєю ремаркою, але у 1939 р. Ганді написав Гітлеру листа, якого розпочав словами “дорогий друже”. не думаю, що він йому симпатизував, але справити позитивне враження мабуть хотів.
LikeLike
Так Ґанді ж мабуть до всіх звертався “дорогий друже”?
LikeLike
не знаю, є випадки коли таке звертання є недоречним. переважно так пишуть людям, з якими хоча б особисто знайомий. тим більше треба мати певну сміливість так звертатится до рейхсканцлера, оскільки при переписці з офіційними особами високого рангу слід дотримуватися певних протокольних норм.
LikeLike
Хто зна, яке навантаження таке звертання мало в 39 році, крім того, залежить якою мовою він це писав – в німецькій здається звертання “дорогий/любий” ще нейтральніше ніж в англійській, в сенсі це просто формула, ну і яка саме мотивація могла бути в Ґанді – невідомо, мені неочевидно , що з такого звертання випливає, що він хотів справити враження – може, на приклад, просто практикував своє ненасильство в такий спосіб.
LikeLike
писав англійською “Dear Friend”. думаю, з 1939 року в плані звертання мало що змінилося.
http://www.kuriositas.com/2013/04/mahatma-gandhis-dear-friend-letter-to.html
LikeLike
сформулюю питання по іншому, безвідносно до процвітаючих германців. хто, на твою думку, має пріоритет у визначенні методу виховання дитини – батьки чи держава?
LikeLike
Виховання і освіта не є тотожніми поняттями.
Щодо твого питання – є потреба уточнити: ідеалі, чи в реалі?
В ідеалі такого питання не виникає, бо нема протистояння між батьками і державою, в тч в питанні виховання дитини, навпаки, є взаємна підтримка.
В реалі універсальної відповіді нема, кожна конкретна відповідь залежить від того, з ким конкретній дитині більше не пощастило – з державою, чи з батьками.
LikeLike
не тотожними але близькими, розділити їх неможливо, адже виховання включає в себе освіту, а освіта – виховання. перші знання дитина отримує від батьків.
“в ідеалі” питання виникає, бо завжди існуватиме не лише взаємодія, але й протистояння особистості і держави. в ідеалі батьки хотіли б, щоб вчителем їхньої дитини була духовно зріла особистість, яка передасть їхній дитині не лише знання, але й цінності, виховає в ній порядність і хороші риси характеру, здатність самостійно, успішно і гідно рухатися в життєвому морі. а на практиці більшість отримує “те, що дають” – пересічного державного педагога зі своїми численними недоліками і негараздами.
LikeLike
Ну так, в ідеалі хотілося б щоб пралька (в сенсі пральна машина) ще й прасувала, і хрестиком вишивала, і ще щоб каву до ліжка приносила вранці :).
Так я не зрозуміла, в ідеалі батьки хочуть проводити зі своєю дитиною стільки ж часу, і більше, ніж вчителі, чи не хочуть? І якщо хочуть, то чому вони самі не можуть передавати своїм дітям цінності і духовність, а вчитель хай передає знання, бо це його спеціальність?
Для того щоб рухатися успішно в життєвому морі, потрібно теж навчитися, як давати собі раду з духовно незрілими, непорядними, і недосконалими людьми, яких багато навколо, і якими до якоїсь міри теж можуть виявитися батьки, то може хай краще вчителі будуть духовно незрілими, ніж батьки, але знову, ми говоримо про меншість. Для більшості питання духовної зрілості – взагалі чуже.
В моєму розумінні ідеал – це порядна і чутлива до духовності держава, тому я кажу, що там проблема не має виникати, але ж це ідеал, а не реальність.
LikeLike
батьки переважно не можуть бути добрими вчителями власних дітей, бо перешкоджають емоційні фактори. тому краще, щоб сторонній вчитель був. але справжній вчитель, а не конвеєр на комбінаті “середня шкільна освіта”. це я намагаюся відіслати до індійської системи гурукул. доречі, 6-7 годин в день, про які ти пишеш, це насправді найактивніший період дня, коли дитина має просто мовчки сидіти за партою.
якщо підсумувати, я лише спробував у нішій дискусії трохи відійти від парадигми “універсальна освіта – стовідстокове добро”, але не лише for the sake of argument, а щоб задуматися, яка освіта дійсно необхідна дітям, бо це без перебільшення одна з наважливіших тем.
LikeLike
доречі, попри рішення Марії Терезії, галицьке селянство у своїй масі залишалося дуже “темним”, на що нарікали просвітителі 19 – поч. 20 ст. показовим є наприклад оповідання Івана Франка “Грицева шкільна наука”.
LikeLike
ще хотів запитати – як визначити з ким дитині більше не пощастило – з державою, чи з батьками і хто (що) є мірилом?
LikeLike
Привіт прийнято 🙂
Цивілізування простолюдинів за умов відсутності засобів масового впливу не обходилося без таких жорстоких речей, як буцегарні за те, за що за сучасними мірками, хіба що оштрафують.
В Україні домашню освіту можна сховати під екстерн. Є така система. Мабуть, за умови належних можливостей в батьків дитина кращу отримає освіту вдома, і не набереться різних придуростей ані від однолітків, ані від совкових вчителів. Але як же з життєвим досвідом бути? Негатив школи це модель негативу життя, до якого слід себе загартовувати з дитинства.
LikeLike
Розгрібаєш завали привітів? 😉
В нас тут вночі випав перший сніг (небагато), який протримався до вечора, отже, зима.
Я, власне, цілком погоджуюся з тобою про життєвий досвід (десь там в тому флеймі вище про це писала). Одна з мантр, яку мені втовкмачувати протягом останнього ліцейського року була, що “жити мені доведеться серед нормальних (звичайних) людей”, і я за ту мантру дуже вдячна, бо хоч так ніколи до “нормальних” людей і не призвичаїлася до кінця, але прожила універ без особливих ексцесів, яких могло би бути багацько, через мою патологічну відсутність страху помножену на відсутність гальмів яка розвинулася в ліцеї.
Звичайно, хотілося би щоб школа готувала, але не травмувала, ну і за допомогою активної батьківської позиції і “кращих” шкіл цього, мабуть більш-менш якось можна досягати…
Цікаві ще тут були останньо дискусії з вчителями – натрапила недавно за одним обідом на двох колишніх вчителів, один – з державної школи, який потім спеціалізувався на дітях з особливими потребами в звичайних класах, а друга – з приватної монтесорі школи. Так от, аргумент про фінансування і податки був такий, що чим більше фінансування буде йти на особливі приватні школи, тим менше його йтиме на розвиток програм в звичайних державних школах, тобто позиція підтримки державної школи – це свого роду громадянська позиція, що я підтримую покращення загально-доступної освітньої системи, якщо ж хтось хоче щось більше особливе за свої гроші (чи своїми зусиллями) – тоді будь-ласка.
Тут взагалі ресурси державних шкіл доступні для дітей, які на домашній освіті, можна на окремі заняття ходити в школу, брати участь в тих програмах/курсах, які батьки не можуть забезпечувати, і т.д.
Але пост був насправді заради Марії Терезії, і її тогочасної прогресивності – рівна початкова освіта для обох статей в Англії (ну і колоніях теж), я так розумію, прийшла набагато-набагато пізніше, ніж в німецько-мовних країнах. Ну і я взагалі маю до неї слабість, вона особлива жінка була, з особливою енергією – тому вона (її портрет) і з’явилася в цьому блозі, все решта – лише привід. Наступного тижня мабуть Блейк з’явиться, з тих самих “енергетичних”, а не раціональних причин :).
LikeLike