Санкоч – про мертві, і живі (і ненароджені) формальності

Цей пост вже давно сидів недописаний в моїх нотатках, очевидно чекав нагоди, і от нагода прийшла. Кілька годин тому почався дев’ятий день місячного календаря цього місяця, цей день в році називається Шрі Рама Навамі, бо це – день народження короля Рами. Цей день завершує цикл весняних Наваратрі (дев’яти ночей), починається цикл після амавасьї, (безмісячного дня, я вже давно грожуся щось про амавасью написати, але все ніяк руки не доходять), а перший день цього ж місяця, і початок цих весняних Наваратрі називається Ґуді Падва, і святкується особливо в Магараштрі. Один з древніх королів, Шалівагана, сучасник Христа, встановив цей день як перший день року. Може я про нього вам теж ще колись розповім. Але я відволікаюся від основної теми – народження Шрі Рами, і його якості, яка називається санкоч.

Зразу додам ще дисклеймер, що Рамаяни я не читала (вона в мене в списку літератури на життя після дисера – навіть мені друзі книжку подарували), тому як мінімум десь 90% всього, що я знаю про Раму – з розповідей моєї Ґуру – засновниці нашої медитаційної практики, а решта процентів 10, чи й менше – з інших джерел, теж в основному усних. Бонус такого засвоєння історій в тому, що до них відразу ще й додається інтерпретація, причому не яка-будь, а інтерпретація для західної людини. Навряд чи “санкоч” як поняття, зустрівся б мені в англійському перекладі Рамаяни.

Санкоч – це якість людини, яка вміє так делікатно сказати і зробити, щоб нікого при тому не образити, не принизити, нікому нічого не нав’язувати. Це шляхетність, але така шляхетність, від зустрічі з якою шляхетніє все навколо, це така гідність, яка примножує своєю гідністю гідність інших людей, підносить їх, допомагає їм знайти себе і розвинути, щось таке. Тобто зрозуміло тепер, чому формальність тут дуже погано перекладає це поняття, бо санкоч – це не мертва формальність, і не зовнішня, не звичка, чи ритуал, чи результат самообмеження, чи нав’язана ззовні дисципліна чи відповідальність. Санкоч це така шляхетна доброзичливість, яка сама, природно і невимушено тече з відкритого і щедрого, бо повного серця.

Один з прикладів цієї якості – епізод з перевізником десь, я так розумію, на початку екзилю. Рама з Сітою в своїх мандрах прибули на берег річки, і їм треба було дістатися на другий берег. Перевізник був переживав, що ось, перед ним сам Шрі Рама, а він не одягнений достойно (чи щось таке), як мав би бути одягнений в присутності принца, майбутнього короля. На що Шрі Рама йому відповів: дивись, я у вигнанні, і я сам не одягнений як принц, і я зовсім не вмію керувати човном. А ти – майстер навігації, і робиш таку важливу роботу – не варто тобі засмучуватися через таку несуттєву річ як вбрання.

Інша історія, одна з моїх улюблених (не виключено, що вона одна з улюблених власне тому, що мені з неї треба ще багато і довго вчитися) – історія однозубої бабки, яка подарувала Шрі Рамі жменю власнозубно перепробуваних ягід (я про це вже писала під кінець ось цього поста: http://wp.me/p2MLMI-as ), і мораль історії в тому, щоб дивитися в серце, в суть, а не реагувати на зовнішні ознаки, правила і приписи.

Колись пізніше я вам ще розповім про ті аспекти Санкоча Шрі Рами, які стосувалися його дружини, і живої формальності його почуттів до неї. А зараз на закінчення – ще розкажу про одну народну традицію, сама її не бачила, бо ніколи не була в Індії в це свято, але чула від товаришка, яка виросла в Делі. Так от, чи то в котрийсь переддень цього свята, чи може власне в той день, малі дівчатка (8-12 років) ходять “від хати до хати” типу як в нас “щедрували”, тільки їм нічого не треба на казати, ні робити, вони просто заходять в ті хати, де відчинені спеціально для них двері, їх там вітають, вшановують (роблять аарті), пригощають солодким, дають їм гроші – це все, щоб вшанувати богиню Лакшмі, яка, в подобі цих дівчаток приходить до людей в гості. Це особливий день, бо взагалі, як ми знаємо, в Індії до дівчаток, м’яко кажучи, на надто захоплене ставлення, але хоч би раз в році…

Advertisements

2 thoughts on “Санкоч – про мертві, і живі (і ненароджені) формальності

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s