Aphorismatic Heidegger – 3

To think Being does not require a solemn approach and the pretension or arcane erudition, nor the display of rare and exceptional states as in mystical raptures, reveries, and swoonings. All that is needed is simple wakefulness in the proximity of any random unobtrusive being, an awakening that all of the sudden sees that the being “is”. (Parmenides, E149, D223)

To think Being requires in each instance a leap, a leap into the groundless from the habitual ground upon which for us beings always rest. It is a groundless that free comes to light, and that is how we name it, provided we think nothing more of a being than its “it is”. (Parmenides, E150, D223)

This genuine thinking occurs “by leaps,” for it ignores the bridges and railings and ladders of explanation, which always only derives beings from beings, since it remains in the “soil” of “facts”. This ground as full of cracks. It never bears. For every being to which we adhere to the exclusion of all else bears only as a consequence of an oblivion of Being, wherein nevertheless the being is present. Being, however, is not a ground but is the groundless. (Parmenides, E150, D223)

Наскільки я не люблю Гайдеґерові лекційні курси, настільки мушу визнати, що цей курс про Парменіда 42-43 рр. не просто сам по собі цікавий, але і дає хороші вступи до всяких інших тем, як от тут вище до Der Satz vom Grund, а також коротше і в якомусь сенсі прозоріше (чи можк то тепер так здається) трактування метафізичності Рільке, про яке пізніше є лекція Wozu Dichter. А ще там є дуже багато гарних референсів до ранньо-грецьких поетів і філософів, це типу для тих хто закидає Гайдеґерові насильство над грецькими поняттями. Такі посилання в нього і в інших місцях трапляються, але зазвичай їх далеко не так багато як тут. Найдетальніше він тут розписує понятт “алетеї” і всякі різні аспекти її контексту.

Якщо раптом комусь треба електронну копію оригіналу або англійського перекладу, свистіть куди вислати.

Advertisements

15 thoughts on “Aphorismatic Heidegger – 3

  1. Так, “Парменід” чудовий, я його 4 роки тому з великою втіхою прочитав; а тоді через пару літ узявся за “Геракліта”, сподіваючись, що це теж така лекційна перлина – аж ні, дуже тяжко пішов, це єдиний лекційний курс який викликав внутрішній опір і знеохочення…

    Liked by 1 person

    1. тобі сподобалося, бо він там хвалить рукописання і ганить клаву 😉
      а про Рільке дійсно прозоро, чи мені так здалося? бо я колись дуже довго і багато разів жувала Навіщо Поети, щоб зрозуміти, за що Г. його критикує, а тут все здалося так просто…

      Liked by 1 person

      1. Так, про Рільке значно чіткіше, ніж у “Навіщо поет”; так ясно, що через рукописання, я той фрагмент від руки переписав! і потім викладав десь, уже не пригадаю, де саме, може, на ФБ; церковнослов’янською читав 🙂 але насправді там непоганий переклад, це новий перекладач з’явився, Шурбельов, той, що і “Ніцше” перекладав, і досить багато інших творів Гайдеґґера; ну, і лекції ті достатньо прозорі, не потребують химерування… Хоча ти колись фукала на якусь цитату з “Ніцше” цього перекладача 🙂

        Liked by 1 person

        1. бгггг ти колись бачив щоб я на переклад не фукала? :)))

          ну але там в Ніцше я ж на якусь конкретну проблему перекладу фукала, нє? це де було взагалі – ще в тебе жж? чи в мене в жж?

          не бачила твого вручну переписаного фрагмента… але кілька днів тому вперше побачила твій почерк і аж навіть здивувалася, наскільки ми з тобою схожі…

          ця лекція якраз на початку пізнього Г (чи кінець середнього 🙂 ) – він вже розуміє, що таке метафізика і вже відмежувався від Ніцше (Сем казав, що це в нього якраз в тих чотирьох лекційних курсах про Н. і визріло – в першому Ніцше Гайдеґера ще за руку веде, а в четвертому Г. вже на нього тільки оглядається, але я вже мабуть це 100 разів казала 🙂 ), але все ще говорить про Sein.

          Liked by 1 person

          1. так, такого дива ще не було, щоб тобі якийсь переклад сподобався 🙂

            та ми відносно недавно, може, торік про цей переклад бесідували, про “плотствування” (leiben), але де? може, в листуванні…

            почерк справді схожий! тільки в тебе округліші літери, а в мене тяжіють до вузькості і видовженості.

            ні, ти не казала, що там Ніцше веде, а там Г. уже на нього озирається, це влучно!

            Like

  2. Наскільки епістолярний жанр просунувся! Раніше ж треба було мінімум рік шоби отак туди-сюди переписатись, а потім ще сто років чекати, поки ваше листування опублікується і стане відоме широкому загалу.

    Liked by 1 person

    1. ну може не широкому загалу, але родичам друзям, і тим більше друзям які стали родичами – таки да 😉
      в мене взагалі була ідея шо ми з костем опублікуємо свої віртуальні опівнічні теревені і розбагатіємо (а я ще й прославлюся за костів рахунок), так що до кінця життя будемо жити на аліменти, тьфу, як воно називається, проценти (???), і горя не знати. Але спершу кость вбив свій фейсбук, потім я свій, а без фейсбука воно якось надто серйозно виходить – публіка не захаває :)))

      Liked by 1 person

  3. Це точно – занадто серйозно! Звиняй, що я тут сліджу 😉 Я, власне, читаючи вас тут, також шось подумав про happilly ever after, але тут Ти з тими аліментами, тьху, процентами…

    Like

    1. :)))) та чого там звиняти, читай на здоров’я, причащайся до таїнства духу, ггг, як ми тут думкою багатіємо і ніякі народні приказки на ту тему нас зовсім не знеохочують 🙂

      Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s