Aphorismatic Heidegger – 3

To think Being does not require a solemn approach and the pretension or arcane erudition, nor the display of rare and exceptional states as in mystical raptures, reveries, and swoonings. All that is needed is simple wakefulness in the proximity of any random unobtrusive being, an awakening that all of the sudden sees that the being “is”. (Parmenides, E149, D223)

To think Being requires in each instance a leap, a leap into the groundless from the habitual ground upon which for us beings always rest. It is a groundless that free comes to light, and that is how we name it, provided we think nothing more of a being than its “it is”. (Parmenides, E150, D223)

This genuine thinking occurs “by leaps,” for it ignores the bridges and railings and ladders of explanation, which always only derives beings from beings, since it remains in the “soil” of “facts”. This ground as full of cracks. It never bears. For every being to which we adhere to the exclusion of all else bears only as a consequence of an oblivion of Being, wherein nevertheless the being is present. Being, however, is not a ground but is the groundless. (Parmenides, E150, D223)

Наскільки я не люблю Гайдеґерові лекційні курси, настільки мушу визнати, що цей курс про Парменіда 42-43 рр. не просто сам по собі цікавий, але і дає хороші вступи до всяких інших тем, як от тут вище до Der Satz vom Grund, а також коротше і в якомусь сенсі прозоріше (чи можк то тепер так здається) трактування метафізичності Рільке, про яке пізніше є лекція Wozu Dichter. А ще там є дуже багато гарних референсів до ранньо-грецьких поетів і філософів, це типу для тих хто закидає Гайдеґерові насильство над грецькими поняттями. Такі посилання в нього і в інших місцях трапляються, але зазвичай їх далеко не так багато як тут. Найдетальніше він тут розписує понятт “алетеї” і всякі різні аспекти її контексту.

Якщо раптом комусь треба електронну копію оригіналу або англійського перекладу, свистіть куди вислати.