Heidegger about Spengler

Exclusively on the basis of Nietzsche’s metaphysics and without any original metaphysical thought, at the start of twentieth century the author O. Spengler drew up a “balance” of Western history and proclaimed “The decline of the Occident”. Today, as in 1918, when the arrogant book of this title came out, an eager public snaps up only the outcome of the “balance” without ever considering, on which basic ideas this cheap balance of decline is concocted. (Parmenides, E56, D82)

When Spengler, wholly on the heels of Nietzsche’s metaphysics and coarsening it everywhere and levelling it down, speaks of the “decline of the West”, he is not a all speaking of history. For he has already in advance devalued history to a “biological process” and made out of history a greenhouse of “cultures” that grow and fade like away like plants. Spengler thinks history, if he thinks at all, in a history-less way. He understands “decline” in the sense of mere coming to an end, i.e., as biologically represented perishing. Animals “decline”, they perish. History declines insofar it falls back into the connectedness of its beginning – i.e., it does not decline in the sense of perish, because it can never “decline” that way(Parmenides, E113, D168)

19 thoughts on “Heidegger about Spengler

  1. Отут Гайдеґер прекрасний, ні додати, ні відняти.

    Хотів тобі показати, диви яка розкіш:

    Пятигорский уже был признанным исследователем культуры, истории, религии и философии Индии. Это обстоятельство иногда позволяло ему, сидя на столе в позе лотоса, читать лекции по философии йоги в Высшей школе марксизма-ленинизма.

    І там вся obituary така класна. Ти взагалі з його текстами перетиналася у своїх “індологічних” виправах? І про Зільбермана і його адвайту цікаво теж, чи читала і як враження?

    Like

    1. ну та, Гайдеґера рідко де побачиш таким зневажливо-розгромним 🙂

      ні, я взагалі нічого цього не читала, навіть не знаю, хто ці всі люди – я ніколи цим в Україні не цікавилася, а коли почала медитувати, то це було, та й досі залишається майже виключно практичним, а не теоретично-академічним заняттям

      Like

      1. в мене є план колись щось почитати – але це план на життя після життя, тт після дисера, і насправді стільки всього хочеться прочитати старих традиційних “майстрів”, що до сучасних, майстри вони чи ні, не знати чи колись дойде черга, тим більше коли вони з “конкуруючих фірм” :))

        а взагалі я чукча нє чітатєль – я страшно повільно читаю, коли серйозні речі і треба вчитуватися, довго перетравлюю, і тому власне така жахливо перебірлива в цьому сенсі, коли уявляю собі таких людей як ти, які прочитали все, в мене голова йде обертом :).

        Like

        1. Конкуруючі фірми – це про їхню семіотику (вони на тартуські семінари вчащали) в сенсі?

          Просто мама філософію викладала і я мав ранній старт. Та є і зворотня сторона – аьсолютно не тямлю математику десь з класу 8го; і випустився з гімназії з найнижчим балом з математики за всю історію закладу. І як уявляю що хтось вчився у фізматі, то голова йде обертом:)

          Like

          1. нє, конкуруючі фірми – то про їхніх тібетських лам, чи кого там 🙂

            ого, мама філософію викладала? у львові? а я її знаю? взагалі мабуть що ні – в нас здається ніхто не викладав такий що за віком міг би бути твоєю мамою…

            мене ще інше питання турбує з цими багатогранними вільнодумними сходолюбцями, філософами і поліглотами – як то так могло бути, що наших переслідували, арештовували, вивозили і знищували фізично або душевно, а ці гаврики цвіли і пахли, публікувалися, виїжджали на захід коли хотіли, та ще й про ці свої плани довго і відкрито говорили, і їм нічого за це не було? от як таке могло бути? як вони могли бути активно причетними до духовних течій і всяких східних релігій, немарксистських філософій, і при тому не бути активно причетними до КГБ?

            все, мені на добраніч, а тобі гарного дня! 🙂

            Like

            1. 1. У них класні речі по даршанах є, я тому тільки і питався. Особливо Откровение в адв.-веданте как опьіт семантической деконструкции язьіка мабуть одна з кращих монографій що я прочитав на філос.фак.
              2. Нє, мама була молода і з місцевими титанами штибу Кондзьолки їй ніяк не можна було:)
              3. Теж думав. Саме ці були євреї і їх добровільно примусово репатріювали – просто замість кібуцу той поїхав в LSE. Його ж вчителя, бурята, держали 30 років в концтаборах і виганяли з інституту власне за релігію і не давали виїхати так само як скажімо Стусу. Ну і зрештою в Укр. за Совка ніхто сх. практиками не цікавився, тому важко сказати як би то воно було.

              Більшості вкраїнського народу//
              Нецікаві таємниці Сходу//
              Там вони сидять на цвяхах голі//
              Нафіг це Петрові чи Миколі//
              Здобуваєм без ушу та йоґи//
              У житті та спорті перемоги!

              Like

              1. 1. тут я взагалі не знаю, про що йдеться – розумію, що значить слово даршан literally, але слабо уявляю, що саме воно може значити в їхньому контексті… те саме зі словом адвайта (це воно скорочене до адв.?) – знаю дослівне значення, не знаю контексту, і не певна чи в тамтому контексті воно значить те саме, що я розумію. тобто ось тобі якраз наочна ілюстрація наслідків не-теоретичного підходу.

                2. еге, товариство неанонімних алкоголіків, бррр, жахливо це все було насправді, добре, що тоді ще не було з чим порівнювати. а на чиїй вона кафедрі числилася?

                3. не знаю, чи можна робити таке узагальнення. просто в Україні українцям не можна було робити багато з того, чого можна було іншим десь інде. а я читала була недавно трохи про зерова під Костьовим впливом, то там десь було написано, що його брат, той який до Мюнхена перебрався потім, якраз цікавився. мало хто ще міг цікавитися, так же ж не залишилося нікого з тих, хто вмів читати іншими мовами. ми про ці речі якраз недавно з костем говорили – http://moskalets.wordpress.com/2014/11/01/poor-yorick-у-ласкавий-листопад/

                Like

                1. 1. Даршан в сенсі одна з шести ведичних течій “філософії” індійської, вони ж астіка даршани, на противагу буддизму, джайнізму та локаяті як неведичним напрямам. Та, адвайта-веданта і Шанкара пророк її:) Зільберман пише як мали б читатися його тексти, читання як йогічна практика і тд.

                  2.Взагалі дивуюся, як ти витерпіла. Я втік не скінчивши першого курсу. А мама то вона поки аспірантувала, то читала в якомусь техеікумі на Майорівці, поки не почалися діти-гроші і аспірантура закінчилась.

                  3. таки так, той же Зеров у Москві таки від арешту кантувався, бо вільготніше було ніж у стероризованому Києві. Ніхтсдестовеніґер, узальнити таки можна, наважусь сказати. Я знаю з літ-ри росіян, що ще у 1910х подавалися в Індію шукали контактів з школами, а укр-ців таких нема. І вже за Союзу, знаю особисто росіян що їх вислано з країни за езотеричні гуртки, а українців таких нема. Навіть не за Індію кажучи, а за рідні контемпляційні традиції – в Москві у 70 були гуртки ісихастів, але ні укр.серед них, ні їх в україні не було.

                  3а. Пройшов за лінком – плюсую де про ницість Домонтовича. І письмак з нього так собі. Якщо цікаво про Софію З., то знайома писавши ПхД зібрала про неї все що можна..

                  Like

                  1. 1. ясно, таки нічого того не знаю 🙂

                    2. та кажу ж, добре що мені не було з чим порівнювати – ну то вийшло 5 років ненапруженого стдентського життя, всякого волонтерства і тд. я вже десь недавно казала – вийшло так що найбільше філософії ми прочитали в соціолога поляруша. ну і ше трохи в мого керівника – ми в нього картезіанські роздуми гусерля читали :). тоді могилянка тільки починалася, ще неясно було, що то буде, ну і жити вдома все-таки дешевше було – я дуже непідприємлива людина…

                    3. може тобі видніше. ясно що таких як реріх-блавацкая в нас не було. може то й на краще. а єдиним офіційним мусульманином україни був син забула кого – чи не ірини вільде?

                    про софію з. – і цікаво, і разом з тим страшно… 🙂

                    Like

                    1. в Monnier-Williams’ а, одне зі значень:
                      appearance , aspect , semblance Mn. ii , 47 MBh. ( Nal. ii , 3 ; xii , 18 and 44) R. Ragh. iii , 57

                      Liked by 1 person

                    2. о, а я навіть не додумалася подивитися в моньє-вільямса, хоч він в мене тут на поличці лежить розпакований на відміну від решти “індійських” книжок, які десь в коробці. дякую за неліниве підтвердження мого лінивого підходу 🙂
                      в мене асоціація спрацювала через корінь дршт, чи як воно, який означає чи то дивитися, чи то бачити, і те що в “побутовій” релігійності даршан означає приблизно те ж, що і грецька епіфанія…

                      Like

                    3. Я про такий довго мріяв коли вчив, щоб хардкавер. Йоґін Сашко з індії си був привіз, а я не мав. Досі такий інтенсивно фетишизований артефакт..

                      Liked by 1 person

                    4. він ще має такий специфічно індійсько-книжковий запах, мабуть то в них якась інакша фарба типографічна. я купила коли пробувала була взяти курс санскрт-1 в у-торонто, – там цей слопник і простенький підручник були двома текстами, але я там тільки пів року витримала – далі перестала за ними встигати, надто багато було ще свого навантаження, а прийти потім знову через рік посоромилася, тим більше що свого навантаження не поменшало… вони за два семестри вже реальні тексти читали, а я страшно повільна в мовах, мені треба baby-steps, а не так галопом :).

                      Like

  2. Та не тільки прицуцувата Блаватська, були й притомні Гартман, Успєнскій і до Пятігорського цього.
    От кін 18 ст. тоді укр.дворянство таки в аванґарді містики, повно персонажів штибу Семена Гамалії (є в вікі), а потім щось не стало.

    Like

    1. ну в мене основи не було, і там ніби в підручнику теж якісь басні були – він в мене ще є той підручник, він із серії teach yourself з передмовою в едінборо написаною 🙂 але я собі і твій запишу, правда то як і все решта на життя після дисера :). ото ти певно при кожному такому коменті радієш, що вибрав не дисер 🙂

      Like

Leave a comment