бриніла коса, конец покоса бриніла

ви падали тихо і некартинно,

як скошені

не кричали і не металися,

зовсім не так, як показують в фільмах,

ви поверталися знову і знову,

і тягнули, несли, волокли,

часом прикривалися, а часом і не дуже,

відповзали або лежали,

чекаючи, чи прийде по вас

такий сам відчайдух як і ви,

прибігали ангели в касках і куртках

з незнайомими лицями але рідними

часом вчасно, а часом запізно

дядько за кадром

десь може зі стрия чи з тернополя

називає вас ніжно: хлопчики

проклинає тамтих як вміє

покоса дійду, додому прийду, бриніла

бриніла коса, конец покоса бриніла

покоса дійшов, додому не йшов

ви народитесь знову і ми ще вам пощедруємо,

і сам молоденький, коник вороненький

і камінь лупає, церковцю ставляє,

і бриніла коса

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s