Невислані листи

Це коли цілий вечір пишеш листа, довгого як пісня про довбуша і чесного, і трохи філософського (від себе ж не втечеш), відкладаєш близько півночі, а за ніч розумієш, що дописувати його нема сенсу, бо все одно його висилати нема кому. Тобто є кому, звичайно, він же ж комусь писався, але краще не треба…
image
image

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s