Колядування по-маратськи (маратське музичне – 2)

От ми звикли думати що в Індії не колядують, а виявляється, що колядують ще й як, навіть був якийсь один пастор, про якого вікіпедія донедавна ще нічого не знала, а зараз вже щась трохи знає, називався Rev. Narayan Waman Tilak (http://en.m.wikipedia.org/wiki/Narayan_Waman_Tilak). Він написав цілу купу маратських християнських “гімнів” і поклав їх на індійську класичну або напів-класичну музику. Отут ось я про нього невеличка стаття, яка подає важливі аспекти його принциповості, про які вікіпедія не каже: http://www.bu.edu/missiology/missionary-biography/t-u-v/tilak-narayan-vaman-1862-1919/ Я не знаю точно, ци всі ці три коляди – його, чи ні, але ця перша – точно його. Ну, по порядку.

1. Ге према мурта джаґі алє.
Її я вперше спробувала вивчити цього року, і майже осилила – одне там ще є місце, де я трохи плаваю, при бажанні можна би було її ще цього року довчити, ну але вже тепер мабуть наступного. Вона про роль Христа, про те, що він втілення любові, про те як він своїм народженням рятує світ, і про почуття автора, його “серця” (взагалі не зовсім серце, а mana – це поняття індійці схильні перекладати як “intelligence”, але це санскритське поняття до певної міри простиставляється, а до іншої міри доповнюється поняттям buddhi – власне інтелекту, manas має стосунок до почуттів, емоційного аспекту свідомості, тому я схильна перекладати його метафорично як “серце”). В приспіві автор каже, що його “серце” переповнюється радістю. Вона така трохи філософська, ця коляда. Це старий запис, і в ньому є легкий присмак попсовості вісімдесятих, але якщо це пропусти повз вуха, то саме виконання майстерне і багате – мені довелося переслухати першу фразу “ге према мурта” разів 50 поки я змогла її адекватно повторити.

2. Джаґі тарка джанма аля.
Це про зірку коляда, мабуть менше філософська, більше типова, хоч насправді я так тільки вгадую, бо справжнього перекладу, а не приблизного, на ходу, я ніколи не чула. Ця коляда має для мене сентиментальну цінність – нам її у Вайтарні показував вчитель, але якось так сталося, що один раз вона чомусь не записалася, в інший я не принесла компа, а ще один він не співав, а показував комусь, як грати на гармоніці – то цього не досить. Тому я була на сьомому небі, коли в музичних файлах свого калгарянського “брата” Андрея знайшла цей ось запис. Він старий і живий, тому має свої специфічні мінуси. Що старий я виводжу з того, що мій вчитель музики там дуже активно намагається співати, але явно не знає слів :). Ця пісня в мене вже досить довгий час в плейлисті “to learn”, але я її поки що не осилила, хоч цього року за передріздвяний період досягнула відчутного прогресу в приспіві, але одне місце в куплеті там є (другий алап, якщо то щось комусь каже), з яким я поки що не розібралася. Але підспівувати можу :). На наступне Різдво розберуся.

3. Last but not least Намо намо, Марія.
Це взагалі може не зовсім коляда, а скорше гімн на благовіщення, але в нас її сприймають як універсальну пісню про Марію, і співають будь-коли, в т.ч . і на Різдво. Може тому я її добре знаю, і можу співати, хіба де-не-де якісь помилки є у вимові, але це тому, що маратців в нас мало, а ті що хінді-мовні і самі не знають, плутаються ще гірше ніж я. Приспів тут – привітання архангела і обіцянка народження Божого Сина, перший куплет про Марію – продовження того, що каже ангел, і закінчується тим, що Марія прийняла Божого Сина, тобто погодилася стати Матір’ю. Другий куплет – про Йосифа і його сумніви – він не міг зрозуміти, як незаймана Марія може мати дитину, і це його настільки заплутало (англійський переклад дає слово “confused”, але я щось не знаходжу адекватного українського відповідника), що він навіть почав думати про те, щоб розірвати свій шлюб, чи заручини, чи що там було. Третій куплет – ангел уві сні прийшов до Йосифа і запевнив його в досконалі чистоті і чесноті Марії, і з того часу жили вони довго і щасливо. Цей запис теж живий, і не дуже мені подобається, але кращого я не знайщла, знайшла тільки гірші, тому що вже є. Я люблю її трохи повільніше співати і без такого гуцання в приспіві – мені здається, що це серйозна пісня і непроста, в т.ч. емоційно, і тому співати її слід відповідно. Тут теж чути мого вчителя музики, але я не надто люблю коли він в цій комбінації співає – там в них постійно була якась конкуренція і відповідно музична політика з цими власне гавриками, тому вони шо одні шо другі краще звучали поокремшо ніж разом. Дуже люблю цю пісню, правда в нас мало хто може для неї зробити нормальний ритмічний супровід – там міняється ритм між куплетами і приспівом.
http://enlightenedmusic.blogspot.ca/2010/12/namo-namo-maria-marathi-song-for.html

Advertisements

2 thoughts on “Колядування по-маратськи (маратське музичне – 2)

    1. Там мені дуже подобається перехід один мелодійний, коли воно в куплеті після високого другого рядка переходить в нижчий і ніби серйозніший третій рядок – в першому куплеті другий рядок “кі … анья аляу кіка кагі” і тоді той перехід “то” і потім пауза, “дінаца джанма”, і далі то місце заплутане, яке я ще не розібрала до кінця :).

      А Намо намо Марія я тобі колись заспіваю, ти в неї закохаєшся – вони технічно правильно співають, але за настроєм нездало.

      Liked by 1 person

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s