лаллабай

насправді це так фігово, коли лайк – це єдина можливість відповісти на вірш, а там, в ньому – смерть. хай краще без лайку перепост…

оксана максимчук

Любі мертві
залишаються у зимі.
Насінини
в глинянім карфагені,
в креогеннім сні.

Нам співають кулі.
Нас зігріває лед.
Сійся, смерте,
в наш шкіряний намет,
під епідерміс льолі.

Люлі люлі, милі мої.
Повипадали гулі
з маминого гнізда.
Зметені із лиця землі,
залишаймося у зимі.

В серці муляє:
Втримати не змогла.
Бережися, любий.
Розчленований на два,
Слава твоя єдина.

View original post

Advertisements

One thought on “лаллабай

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s