Сім разів відмір – індійське музичне

Останнім часом в моїх навушниках на повторі грає ця ось пісня – з метою потенційного вивчення, звичайно, – 90% того, що я слухаю, власне з такою метою, навіть якщо річ настільки складна, що потенційне вивчення світить хіба що в далекій перспективі. Я її вперше почула (чи, точніше, вперше ідентифікувала) десь два роки тому в Канаджохарі, мені в ній чомусь запав перехід всередині приспіву і від куплета до приспіву, там де починається “снега саліла нірмала”. Пісня на перший вигляд здається легкою і простою, але не дайте ввести себе в оману – коли починаєш вникати, виявляться, що кожен з шести куплетів співається по-іншому, ну і ще крім всього вона в семиударному ритмі – на західне вухо це зовсім неправильний ритм – навіть не знаю, чи таке поняття існує в західній класичній музиці. Втім, навіть в Індії вчитель нас, початківців, не вчив нічого семиударного (а шкода), хоч сам співав. Навіть там цей ритм вважається складнішим ніж зовсім прості, але він досить поширений (в північно-індійській традиції він називається “рупак”).

В моєму вішлисті останнім часом назбиралося зо п’ять різних пісень в цьому ритмі, тому я подумала, може пора переходити від початківця до середняка, і таки його осилити. На моє суб’ктивне сприйняття, велика частина пісень в цьому ритмі і мелодично, і ритмічно звучать “меандрично” – попередній цикл перекочується в наступний, безконечником, і якби не повторювані фрази – текстові і мелодичні, то розібратися, де його початок, а де кінець, здавалося б неможливим. Він як змія, що схопила себе за хвіст, таким чином скоротивши свою довжину від таких розмірених і передбачуваних восьми одиниць до такої незвичної і несиметричної сімки.

Ось вам до порівняння ще такого ж розміру інша пісня, на мараті, співають австралійці:

Ще кількох пісень в цьому ритмі я поки не знайшла доступного запису, може колись згодом покажу…

Advertisements

2 thoughts on “Сім разів відмір – індійське музичне

  1. Цікаво, хоч я слухав індійську музику занадто мало, щоб її зрозуміти і навчитися оцінювати.

    Я недавно взнав, що в моєї дочки бувша однокласниця серйозно займається індійською музикою, і перемагає у змаганнях. Звати SriRanjani Darbha, в Ґуґлі можна знайти її відео. Але її музика для мене ще загадковіша.

    Like

    1. Ага, ці дві пісні прості – вони не класичні, ну і плюс зроблені перша в стилі попси 80х, друга – в стилі сучасного ф’южина, тому вони і звучать теж відносно знайомо. З індійською класичною в мене був такий досвід, що перший мій майже місяць у Вайтарні я була єдиною ученицею в мого вчителя, ну то він як бачив, що я вже досягла свого ліміту на заняття десь в перші тиждень-два, казав: “добре, тепер я співатиму”. І як як сьогодні пам’ятаю: він співає, а я дилюся на нього і розумію, що процентів 40 з того що він робить я взагалі не чую – тобто вухо моє не реєструє. Ну, до кінця свого перебування, думаю, я чула вже десь до 90 процентів, зараз мабуть знову трохи втратилося, бо я мало слухаю, і займаюся ще менше. (треба колись спробувати переслухати – в мене всі заняття записані, хоч і на коліні, поганої якості, але з навчальною метою розібрати можна). Але суть в тому, що воно набувне.

      Я тут недавно постила концерт свого знайомого: https://msvarnyk.wordpress.com/2015/03/18/про-моїх-братів-і-індійську-музику-2-ша/ Це в південно-індійському стилі, що для мене загадковіше, ніж північно-індійський, але я прослухала в навушниках кілька разів – отримала велике задоволення, виявляється навіть південно-індійська для мене тепер вже не така загадкова – раніше я такого взагалі не могла слухати.

      Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s