Pilot Penmenship Extra Fine

Bought this pen a while ago, but haven’t used it much – it’s just not smooth enough for everyday writing – my hand gets tired fast, and I would not want to annoy that tender joint I have that’s been very quiet and well-behaved lately. For $8 though that’s an amazing pen to have…

Here you go:

   

  

 Now, since I dropped my favorite everyday Metropolitan on its nib and bent it, I might actually swap the nibs between the two, because Metropolitan has a really nice case, would be a shame to waste it (I read online that Penmenship, Metropolitan, Prera and some other Pilots are inter-swappable). Prera’s still the favorite for special occasions and waiting for a fancy pilot ink of exotic color to be bought. Here’s for you a comparison of Penmenship in blue with fine Prera in red, and other Pilot medium in green:

  
If you’d like to read reviews from proper pen fans, read them here, where I bought mine:

http://www.jetpens.com/Pilot-Penmanship-Fountain-Pen-with-Ergo-Grip-Extra-Fine-Nib-Clear-Body/pd/4008

By the way, I’m planning to buy a new Metropolitan there some time soon…

P.S. the difference between East-German and West-German “t”:
IMG_0066

Advertisements

Львівський ангел

З трубою – то може й Гавриїл? 

  

  
В новій квартирі повісила його на вікно, нагадує мені про дім і людей які його мені подарували… Хай в них все буде гаразд…

Egg myths

Let’s see how this blogging in English works…

When I was small, apparently, I loved eggs so much that would only want to eat eggs and nothing else. My mother was concerned (it was believed that excessive egg consumption is not good for children). So she told me that if you eat more than two eggs a day, you become a chicken. This story somehow surfaced in my memory about ten or fifteen years ago, I don’t think anybody knew it besides the two of us, she died 27 years ago. I don’t think it made me scared or even concerned about eggs, maybe at that age a perspective of becoming a chicken was perceived as humorous rather than dangerous.
When I was telling this story few years ago to my “brother” Andrei in Calgary, I finished it by saying that I still do love eggs in most possible forms, which made him very concerned, and, being a doctor, he suggested that I don’t eat more than a couple eggs per week. That was sad…
If you are an egg lover like me, there is a good news for you. Andrei’s wife, also a doctor and studying naturopathic medicine, just told me that the eggs have recently made it from the no-no into a yes-yes list regarding cholesterol. Apparently, the bad cholesterol, which they do contain, is not absorbed by us from the food we eat (so they are not considered harmful any more), and they contain other useful stuff besides cholesterol.
So, don’t stop yourself any longer if you feel like having eggs, unless, of course, you are concerned about becoming a chicken…

Маратське музичне – 3 – Вріндавані вену

Приблизний переклад пісні можете самі почитати – там є титри у відео. Пісня прославляє Шрі Крішни гру на флейті. Вірш написаний був маратський святим Бганудасом, який прославився тим, що приніс скульптуру бога Віттали (одна з форм Крішни) назад в Пандгарпур, куди вона належала. Пандгарпур є в моєму списку місць, куди б я дуже хотіла колись потрапити, бо одна з моїх най-най-улюбленіших пісень з тих, що співав мій вчитель – власне розказує щось про Пандгарпур. Тут точно відомо, що вірш цей написаний Бганудасом, бо він називає себе в останньому куплеті – це така була дуже поширена традиція, в багатьох піснях Кабіра є такі моменти. А ще той святий Бганудас був чи то дідом, чи то прадідом Екната, про якого я вже вам трохи розказувала в першому маратсько-музичному пості ось тут: https://msvarnyk.wordpress.com/2014/06/23/маратське-музичне-сат-ґуру-втілення-о/#comments

Вперше я почула про цю пісню на котромусь із семінарів, – мій єдиний тутешній маратський “брат” Санґрам (в якого я прогостювала минулий тиждень в Вотерлу) питав, чи я її знаю співати. Трохи переоцінив мої здібності – я її досі не знаю, хоча, в принципі, якби хтось навчив, то за кілька підходів по кілька годин можна би було вивчити, але самотужки то довгий процес, бо пісня технічно складна.

Минулий музичний пост почався насправді з тої пісні, бо це чи не єдина класичного рівня пісня, яку я чула вживу у виконанні Шанкара, ну але потім я відволіклася, почала гуглютюбити Шанкара, в результаті, написала пост про самого Шанкара, без цієї пісні.

Аджіт Кадкаде мабуть один з найвідоміших учнів Джітендри Абішекі (мій покійний вчитель музики теж був його учнем, але невідомим 🙂 ), і власне в тому як легко, ніби зовсім без зусиль він виспівує технічно непрості моменти, можна теж вловити і стиль старого Джітендри. (Колись може покажу вам його).

А тут ось, щоб ви не думали, що лише індійці, та ще румуни і австралійці можуть добре співати, ось та сама пісня у виконанні київської групи Ґанапаті Експрес: