Байки йогів (Kрішна і його дружини)-2

Одного разу дружини Крішни почали йому нарікати, що він їх так не любить, як любить Радгу (Нарада, любитель жартів і збитків, настрополив їх на це діло). Крішна, будучи дипломатом, не став сперечатися, натомість схопився за живіт і почав страшно стогнати кажучи, що його дуже болить живіт. Дружини, та й Нарада разом з ними, через якийсь час почали хвилюватися, бо Крішна продовжував стогнати і корчитися, і спитали Крішну, як тому болю зарадити. Крішна сказав: дуже просто, якщо я вип’ю порох з ніг того, хто мені поклоняється, я миттю одужаю.

Нарада, звичайно, не хотів ризикувати, дружини теж почали вагатися: він і так нас не любить, а ще якщо ми проявимо таку неповагу, вчинимо такий гріх – то й взагалі не стане на нас навіть дивитися (в традиції вважається, що торкатися когось ногою, чи навіть наставляти свої ноги на когось – великий знак неповаги, тим більше якщо йдеться про Бога). Що робити? Крішна продовжував стогнати і корчитися, і сказав Нараді – піди до Радги, і скажи їй, що мені треба, вона погодиться.

Нарада, вагаючись, пішов до Радги, вона перебувала у Вріндавані, відомому своєю жовтою землею, і розповів їй, що сталося з Крішною, і що його вилікує. Радга не вагалася, навпаки, сказала: звичайно, ось, бери порох з моїх стоп, якщо Крішна каже, що йому це треба випити, щоб вилікуватися. Нарада не вгавав: а ти не боїшся гріха? Не боїшся втратити всі свої пуньї (добрі діла)? На що Радга відповіла: що мої пуньї, що мої гріхи? Крішна сам все робить, примушує мене грішить зранку до ночі – хай він сам дбає про мої пуньї і мої гріхи – якщо він каже що йому треба таке лікарство – то це його справа, хай сам її вирішує.

Нарада приніс Крішні жовтий порох зі стоп Радги, і почав питати Крішну, як так, що Радга дала порох зі стоп на лікарство Крішні, і зовсім не боялася гріха. Крішна відповів: давай, я вип’ю, і тоді ти зрозумієш. Він випив той жовтий вріндаванівський порох зі стоп Радги, і показав Нараді своє серце. Нарада побачив прекрасний рожевий лотос, на якому сиділа Радга, її стопи торкалися тичинок лотоса, і були жовтими від пилку з лотоса Крішниного серця – того самого кольору, що й земля у Вріндавані. Тоді Нарада зрозумів, що мала на увазі Радга: про який гріх може йти мова, якщо Радга, і її стопи, весь час перебувають в серці Крішни, весь час торкаються його?

Коли він переповів те, що побачив решті дружин, вони мусіли визнати, що одна лише Радга дійсно розуміє Крішну, дійсно знає його, їм всім ще рости і рости до такого розуміння.

Отака байка. Всім бажаю пахучого розквіту і гарного завершення весни, побачимося в червні (може).

Ага, і попередня байка тут.